PRINCIPLES DEPARTMENTAL RULEMAKING

Authors

  • O. Y. Lapka
  • T. A. Pikulia

DOI:

https://doi.org/10.32782/klj/2021.2.4

Keywords:

lawmaking, law-formation, rule-making, departmental rule-making, principles of law, principles departmental rulemaking

Abstract

This scientific article reveals the system of principles of departmental rule-making. An analysis of scientific approaches to understanding the essence of lawmaking, which is a form of power and volitional activity of the state. Attention is focused on the fact that law-making is one of the stages lawformation. Based on the analysis of the scientific literature, the conclusion that rule-making and law-making are correlated as a part and a whole is substantiated. It is noted that rulemaking is a particular imperious state activity aimed at the implementation of the regulation of legal relations, providing proper conditions for realization of rights and freedoms. It is alleged that departmental rule-making is an integral part of rule-making. Based on the analysis of professional publications on the problems of understanding departmental rule-making, it is proposed to understand the latter as the activities of authorized government officials who, within their competence, create, change, supplement, repeal legal regulations aimed at regulating social relations. Emphasis is placed on the need to comply with the principles of law in the process of departmental rule-making. On the basis of the analysis of normative and scientific sources the general principles of departmental rule-making – legality, democracy, publicity, professionalism, scientificity, responsibility are allocated. Their analysis allowed us to conclude that the application of general principles in the process of departmental rule-making allows authorized entities to create the necessary, effective regulations. The necessity of allocating special principles of departmental rule-making is argued. Along with the special principles of departmental rule-making proposed by scientists, the latter are also proposed to include planning, forecasting, practical orientation. Emphasis is placed on the fact that in order to create proper legal regulation of public policy requires comprehensive compliance with both general and special principles in the implementation of departmental rule-making.

References

Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права: навч. посіб. Київ : Юрисконсульт, 2006.

Чаплюк О.І. Теоретичні та практичні аспекти співвідношення національної та міжнародної правотворчості : дис. канд. юрид. наук : 12.00.01 / Нац. акад. внутр. справ. Київ, 2013. C. 23.

Загальна теорія держави та права : підручник / М. С. Кельман, О. Г. Мурашин, Н. М. Хома. Львів : Новий Світ 2000, 2003. 584 с.

Скакун О.Ф. Теорія держави і права : підруч. Х.: Консум, 2001. С. 293.

Сайфуліна Ю.В. Правоутворення як форма виникнення і буття права. Митна справа. 2011. № 2(74) ч. 2. С. 14–18.

Новий тлумачний словник української мови: у 4 т. / укл. В.В. Яременко, О.М. Сліпушко. Київ : Аконіт, 1998. Т. 2. 910 с.

Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка: в 4 т. Москва : Рус. яз., 1991. Т. 4.

Шпак Ю.А. Методологічні підходи до визначення поняття нормотворчості органів місцевого самоврядування. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія право. 2013. № 1. С. 145–152.

Лепех Ю. Питання про співвідношення понять «правотворчість» та «нормотворчість». Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Юридичні науки. 2016. № 855. С. 225-231. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2016_855_37.

Гетьман Є. Нормотворча діяльність органів виконавчої влади в Україні: правовий зміст і проблемні питання. URL: http://www.kdpu-nt.gov.ua/work/monografiyanormotvorcha-diyalnist-organiv-vikonavchoyivladi-v-ukrayini-pravoviy-zmist-i.

Плавич С.В. Теоретико-методологічні засади правотворчості: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01. Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. Київ, 2009. 215 с. 2009.

Апаров А.М. Адміністративно-нормотворчий процес як вид адміністративного процесу. Держава та регіони. Серія право. 2012. № 4(38). С. 32–35.

Кондратьєв Р.І. Філософські категорії загального і особливого та їх використання у правотворчості. Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права: наук. часопис. Хмельницький, 2003. № 3–4. С. 7–13.

Дзюбенко О.Л. Юридична техніка відомчої нормотворчості в Україні: автореф. дис. … канд.. юрид. наук: спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень». Київ, 2010. 16 с.

Черданцев А. Ф. Логико-языковые феномены в праве, юридической науке и практике. Екатеринбург : УИФ Наука, 1993. 431 с

Сюкіяйнен Л. Р. Традиции и обновление в праве: проблемы ценностного подхода. Государство и право. 1996. № 3. С. 106–110.

Рабинович С. П. Естественно-правовые начала юридического регулирования общественных отношений в Украине: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук.: спец. 12.00.12 «Философия права». Львов, 2011. 23 с.

Мішина І.Д. Аксіологічні засади правових систем. Порівняльне правознавство. Київ, 2012. № 3–4. С. 84–90.

Малахов В.П. Философия права. Идеи и предположения. Москва : ЮНИТИ, 2008. 405 с.

Бандурка О.М. Теорія і практика управління органами внутрішніх справ України. Харків, 2004. 780 с.

Загальна теорія держави і права / За ред. В.В. Копєйчикова. Київ : Юрінком Інтер, 1998. 461 с.

Рабінович П.М. Загальнотеоретичне праводержавознавство в Україні: здобутки, проблеми, перспективи. Вісник Академії правових наук України. 2011. №4. С. 3–16.

Скакун О.Ф. Теория государства и права (энциклопедический курс): учеб. Харків, 2005. 576 с.

Шемшученко Ю.С. Актуальні проблеми філософії права. Проблеми філософії права. Чернівці : Рута, 2003. Т. 1. С. 7–9.

Про центральні органи виконавчої влади: Закон України від 17.03.2011 р. № 3166-VI. Відомості Верховної Ради України. 2011. № 38. Ст. 385.

Дашковська О.Р. Принципи нормотворчої діяльності: загальна характеристика. Науковий Вісник Ужгородського національного університету. 2015. № 35. С. 29–32.

Ващук, Ю.О. Особливість принципів правотворчості органів МВС України. Науковий вісник Ужгородського національного університету : Серія: Право. Ужгород: Видавничий дім «Гельветика», 2014. Вип. 24. Т. 1. С. 22–26.

Плавич В.П. Засадничі принципи правотворчої діяльності як основа її ефективності. Альманах права. 2012. Вип. 3. С. 83–85.

Салманова О.Ю. Правові акти в управлінській діяльності Національної поліції України: монографія. Харків : Панов, 2016. 460 с.

Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади: Указ Президента України від 3 жовтня 1992 року № 493/92. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/493/92#Text.

Общая теория права и государства / Под ред. В.В.Лазарева. Москва, 1994.

Вороніна І. Аксіологічна модель нормотворчої діяльності Національної поліції України як система принципів і норм регулювання нормотворчої діяльності. European political and law discourse. 2017. Volume 4 issue 5. P. 36-42.

Published

2021-08-04

How to Cite

Лапка, О. Я., & Пікуля, Т. О. (2021). PRINCIPLES DEPARTMENTAL RULEMAKING. Kyiv Law Journal, (2), 23-30. https://doi.org/10.32782/klj/2021.2.4

Issue

Section

THEORY AND HISTORY OF STATE AND LAW