ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ, ЗАФІКСОВАНІ В АВТОМАТИЧНОМУ РЕЖИМІ АБО В РЕЖИМІ ФОТОЗЙОМКИ (ВІДЕОЗАПИСУ): ПРОБЛЕМИ ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/klj/2021.3.3Ключові слова:
безпека дорожнього руху, автоматичний режим фотозйомки (відеозапису), презумпція невинуватості, принцип правової визначеності.Анотація
У статті висвітлено проблеми правозастосовної діяльності у сфері забезпечення безпекидорожнього руху, а саме притягнення до юридичної відповідальності осіб, за якими зареєстровано тран-спортні засоби, за правопорушення, які зафіксовані в автоматичному режимі та в режимі фотозйомки (віде-озапису).Здійснено системний аналіз чинного законодавства України щодо взаємопогодженості, наявності пра-вових колізій та/або прогалин між нормами-принципами Конституції України, засадничими принципамиКодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), а також із рішеннями Конституцій-ного Суду України (далі – КСУ) та Європейського Суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) у відповідній сфері.Спираючись на рішення європейських інституцій та розширене тлумачення статті 62 Конституції Укра-їни, стверджуємо, що, по-перше, презумпція невинуватості не повинна обмежуватися тільки кримінальнимпроцесом, а стосується також процедури розгляду адміністративних правопорушень; по-друге, принципіндивідуалізації відповідальності безпосередньо не визначений в КУпАП, однак опосередковано випливаєз його положень. Отже, доведена наявність правової колізії між окремими приписами КУпАП, де одна нормапередбачає можливість притягнення до юридичної відповідальності осіб, які не вчиняли адміністративнеправопорушення, а інша фактично забороняє це робити, адже вказує на те, що суб’єктом адміністративногоправопорушення може бути лише особа, яка безпосередньо вчинила правопорушення. Відповідно, поруше-но одну з вимог забезпечення верховенства права в державі – послідовне й неухильне втілення принципуправової визначеності.
Посилання
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносину сфері забезпечення безпеки дорожнього руху : Закон України від 14 липня 2015 року № 596-VIII. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/596-19#Text (дата звернення: 07.11.2021).
Кодекс України про адміністративні правопорушення : Закон від 7 грудня 1984 року № 8073-X. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n169 (дата звернення: 07.11.2021).
Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням громадянина Багін-ського Артема Олександровича щодо офіційного тлумачення положень : Рішення Конституційного судуУкраїни від 22 грудня 2010 року № v023p710-10. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v023p710-10#Text(дата звернення: 07.11.2021).
Гуйван П.Д. Правова визначеність та її темпоральні прояви в приватному Європейському праві. ВісникЗапорізького національного університету. 2017. № 3. С. 41–51.
Гультай М.О. Правова визначеність у рішеннях Конституційного суду України. Вісник Конституцій-ного суду України. 2012. № 5. С. 83–93.
Козюбра М.І. Верховенство права i Україна. Право України. 2012. № 1–2. С. 30–63.
Право Європейського Союзу : підручник / за ред. В.І. Муравйова. Київ : Юрінком Інтер, 2011. 704 с.
Огнев’юк Г.З. Принцип правової визначеності у рішеннях конституційних судів України та деякихсусідніх держав. URL: http://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2020/feb/20811/6.pdf (дата звер-нення: 07.11.2021).
Панкратова В.О. Роль принципу правової визначеності в процесі правотворчості. Порівняльно-аналі-тичне право. 2015. № 2. С. 43–46.
Рішення у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідностіКонституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х «Перехідні положення»Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками). Вісник Конститу-ційного суду України. 2005. № 5.
Рішення у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповід-ності Конституції України (конституційності) пункту 7 частини другої статті 42 Закону України «Провищу освіту» (справа № 1-5/2017) від 20 грудня 2017 року № 2-р/2017 / Конституційний суд України.URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KS17025.html (дата звернення: 07.11.2021).
Верховенство права: Доповідь № 512/2009, схвалена Венеційською комісією 25–26 березня 2011 року,Венеція. Право України. 2011. № 10. С. 168–184.
Салов проти України : Рішення ЄСПЛ від 6 вересня 2005 року (заява № 65518/01). URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_428#Text (дата звернення: 07.11.2021).
Case of Oleksandr Volkov v. Ukraine, Application no. 21722/11, Judgement Eur. Ct. H.R., 9 January 2013.Конституція України : Закон України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 07.11.2021).
Коробов проти України : Рішення Європейського суду з прав людини від 21 липня 2011 року. Заява№ 39598/03. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_790#Text (дата звернення: 07.11.2021).