ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ, ЗАФІКСОВАНІ В АВТОМАТИЧНОМУ РЕЖИМІ АБО В РЕЖИМІ ФОТОЗЙОМКИ (ВІДЕОЗАПИСУ): ПРОБЛЕМИ ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ

Анотація

У статті висвітлено проблеми правозастосовної діяльності у сфері забезпечення безпекидорожнього руху, а саме притягнення до юридичної відповідальності осіб, за якими зареєстровано тран-спортні засоби, за правопорушення, які зафіксовані в автоматичному режимі та в режимі фотозйомки (віде-озапису).Здійснено системний аналіз чинного законодавства України щодо взаємопогодженості, наявності пра-вових колізій та/або прогалин між нормами-принципами Конституції України, засадничими принципамиКодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), а також із рішеннями Конституцій-ного Суду України (далі – КСУ) та Європейського Суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) у відповідній сфері.Спираючись на рішення європейських інституцій та розширене тлумачення статті 62 Конституції Укра-їни, стверджуємо, що, по-перше, презумпція невинуватості не повинна обмежуватися тільки кримінальнимпроцесом, а стосується також процедури розгляду адміністративних правопорушень; по-друге, принципіндивідуалізації відповідальності безпосередньо не визначений в КУпАП, однак опосередковано випливаєз його положень. Отже, доведена наявність правової колізії між окремими приписами КУпАП, де одна нормапередбачає можливість притягнення до юридичної відповідальності осіб, які не вчиняли адміністративнеправопорушення, а інша фактично забороняє це робити, адже вказує на те, що суб’єктом адміністративногоправопорушення може бути лише особа, яка безпосередньо вчинила правопорушення. Відповідно, поруше-но одну з вимог забезпечення верховенства права в державі – послідовне й неухильне втілення принципуправової визначеності.