THE PRACTICE OF IMPLEMENTING THE PRINCIPLE OF LEGAL CERTAINTY AS A COMPONENT OF THE RULE OF LAW

Authors

  • O. Y. Lapka
  • T. A. Pikulia

DOI:

https://doi.org/10.32782/klj/2021.1.2

Keywords:

rule of law, legal certainty, legal certainty as a principle of the rule of law

Abstract

The article analyzes the historical preconditions for the formation of the "rule of law" as an independent legal category and legal doctrine of modernity. A doctrinal interpretation of the principle of the rule of law, first, as a single phenomenon of European culture, covering the experience of both English-speaking and continental European countries; secondly, in the context of globalization, as a universal principle of coexistence and cooperation between different peoples and cultures. The results of a study by an independent international non-governmental organization, in particular the World Justice Project (WJP) on the ranking of world achievements in terms of providing them with a legal environment based on universal principles of the rule of law and Ukraine's place in the ranking. It is emphasized that the effective implementation of the rule of law is primarily related to law-making and law enforcement activities. In particular, one of the requirements for ensuring the rule of law in the state is consistent and strict adherence to the principle of legal certainty. Based on the analysis of professional publications on the problems of understanding and practice of implementing the principle of legal certainty, it is proposed to understand the latter, first of all, the clarity of legal regulations. In turn, the analysis of the decisions of the Constitutional Court of Ukraine allows to reveal the legal certainty through the following categories: clarity, clarity, unambiguity of the provisions of the legislation; predictability and respect for the legitimate expectations of citizens; the requirement of finality of court decisions and their strict enforcement – res judicata; counteracting the arbitrariness of public authorities, limiting the discretionary powers of public authorities. Based on the decisions of the ECtHR on the observance of the principle of legal certainty in legislative and law enforcement processes, we concluded that legal certainty, as an element of the rule of law, requires clarity and clarity (accuracy) of national laws, violation of which ultimately leads to violation of rights. man. These requirements are the key to its proper interpretation and, consequently, implementation. Uncertainty, vagueness of the legal norm leads to its different understanding and interpretation, which in practical terms leads to its different application. Such unregulation or lack of certainty in the activities of public authorities regarding the person, in particular the provision, observance or realization of human and civil rights and freedoms, can have negative consequences and lead to arbitrariness.

References

Оніщук М. Верховенство Конституції України як засадничий принцип правової держави. Журнал Верховної Ради України «Віче». № 18. 2010. http://www.viche.info/journal/2190/.

Лукис Г. Лукаидес, судья Европейского Суда по правам человека. Принцип верховенства права и права человека. URL: http://www.zonazakona.ru/ showthread.php?t=3932.

Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. Київ : Юрінком, 1996. 80 с.

Максимов С.І. Конституційний принцип верховенства права: загальне та особливе. Філософія права: сучасні інтерпретації. Вибрані праці: статті, аналітичні огляди, переклади (2003–2010). Харків : Право, 2010. С. 126–133.

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України від 02.11.2004. No 15-рп/2004. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v015p710-04/conv#Text.

Индекс верховенства закона в странах мира / Rule of Law Index. URL: https://gtmarket.ru/ratings/rule-of-law-index.

The Rule of Law Index 2020: погляд зсередини. URL: https://uba.ua/ukr/news/7292/.

Національна стратегія у сфері прав людини: Указ Президента України від 25 серпня 2015 року № 501. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/501/2015#Text.

План дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2015 р. № 1393-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1393-2015-%D1%80#Text.

Оцінка імплементації Національної стратегії у сфері прав людини (2016–2019). / Наукове видання. За заг. ред. Світлана Колишко, Олена Кривко, Ксенія Семьоркіна, Олександр Павліченко. Київ, 2020. 307 с.

Національна стратегія у сфері прав людини: Указ Президента України від 24 березня 2021 року № 119/2021. URL: https://www.president.gov.ua/documents/1192021-37537.

Human Rights Indicators-A Guide to Measurement and Implementation’, UN Office of the High Commission for Human Rights (UN OHCHR) [«Показники дотримання прав людини: посібник із вимірювання та реалізації», Управління Верховного комісара ООН із прав людини (УВКПЛ ООН)], Geneva, Nov. 2012, 175 p. URL: https://www.ohchr.org/Documents/Publications/Human_rights_indicators_en.pdf.

Благута Р.І. Конституціоналізм як багатоаспектне явище державно-правового та суспільно-політичного розвитку. / Сучасний конституціоналізм: проблеми теорії та практики: матеріали наукового семінару (21 червня 2019 р.) / упор. Н. Я. Лепіш. Львів : ЛьвДУВС, 2019. 396 с.

Сущенко В. Некоторые проблемы верховенства права в современной Украине. URL: https://www.pravda.com.ua/rus/columns/2011/02/1/5864410/

Гуйван П.Д. Правова визначеність та її темпоральні прояви в приватному європейському праві. Вісник Запорізького національного університету. № 3. 2017. С. 41–51.

Гультай М. Правова визначеність у рішеннях Конституційного Суду України. Вісник Коснтитуційного Суду України, 2012. № 5. С. 83–93.

Козюбра М.І. Верховенство права i Україна. Право України. 2012. № 1–2. С. 30–63

Право Європейського Союзу: [підручник] / за ред. В.І. Муравйова. Київ : Юрінком Інтер. 2011. 704 с.

Огнев’юк Г.З. Принцип правової визначеності у рішеннях Конституційних судів України та деяких сусідніх держав. URL: http://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2020/feb/20811/6.pdf.

Панкратова В.О. Роль принципу правової визначеності в процесі правотворчості. Порівняльно-аналітичне право. 2015. № 2. С. 43–46.

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України від 22.09.2005 №5-рп/2005. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-05/conv#Text.

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу восьмого пункту 5 частини першої статті 11 Закону України «Про міліцію» від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v017p710-10/conv#Text.

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина Багінського Артема Олександровича щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v023p710-10/conv#Text.

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пункту 5 частини першої статті 11 Закону України «Про міліцію» (справа про строки адміністративного затримання) від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011.URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v010p710-11/conv#Text.

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками). Вісник Конституційного Суду України. 2005. № 5.

Рішення у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 7 частини другої статті 42 Закону України «Про вищу освіту» (Справа N 1-5/2017) від 20.12.2017 №2-р/2017: Конституційний Суд України. URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KS17025.html.

Верховенство права: Доповідь № 512/2009, схвалена Венеційською комісією 25–26 березня 2011 року, Венеція. Право України. 2011. № 10. С. 168–184.

Рішення ЄСПЛ від 24 березня 1988 року у справі «Ольссон проти Швеції» (“OLSSON v. SWEDEN”, заява № 10465/83. URL: www.univie.ac.at/bimtor/ …/ecthr_1988_olsson_vs_sweden/

Рішення ЄСПЛ від 6 вересня 2005 р. у справі «Салов проти України», заява № 65518/01. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_428#Text.

Case of Oleksandr Volkov v. Ukraine, Applicationno. 21722/11, Judgement Eur. Ct. H.R., 9 January 2013.

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури: Закон України від 19.09.2019р. № 113-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/113-20#Text

Керимов Д.А. Законодательная техника : научно-методическое и учебное пособие. Москва : Норма : Инфра-М, 1998. 122 с.

Панкратова В.О. Точність як вимога до змісту нормативно-правового акта. Прикарпатський юридичний вісник. Випуск 4(29) Том 1, 2019. С. 43–47.

Романюк Є.О. Формальна визначеність права як підстава визначення меж людської свободи. Молодий вчений. 2014. № 5. С. 95–98.

Published

2021-08-04

How to Cite

Лапка, О. Я., & Пікуля, Т. О. (2021). THE PRACTICE OF IMPLEMENTING THE PRINCIPLE OF LEGAL CERTAINTY AS A COMPONENT OF THE RULE OF LAW. Kyiv Law Journal, (1), 11-18. https://doi.org/10.32782/klj/2021.1.2

Issue

Section

THEORY AND HISTORY OF STATE AND LAW