МЕТОДОЛОГІЯ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ ПРАВА ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ НА ОХОРОНУ ЗДОРОВ’Я В ДЕМОКРАТИЧНИХ КРАЇНАХ

Автор(и)

  • Л. О. Кожура

DOI:

https://doi.org/10.32782/klj/2021.1.3

Ключові слова:

особи з інвалідністю, охорона здоров’я, публічне адміністрування, законодавство, міжнародний досвід

Анотація

В 2009 році Україна підписала Конвенцію про захист прав інвалідів, а з 2010 року ратифіку- вала її положення. Відповідно взявши на себе зобов’язання по імплементації та узгодженні норм національ- ного законодавства в сфері соціального захисту осіб з інвалідністю. Україна стала однією з 163 підписантів та 181 сторін, до складу яких входять 180 держав та Європейський Союз. Відповідно до ст.25 даної Конвен- ції особам з інвалідністю гарантується право на здоров’я. Втім, забезпечення даного права в кожній з країн- учасниць відбувається по-різному, що залежить від економічного та соціального розвитку країни, державної політики та системи органів управління в сфері охорони здоров’я тощо. Відзначено, що Україна, належить до тих країн, які, хоч і ратифікували положення Конвенції про захист прав інвалідів, однак, не може в повній мірі забезпечити її дієвість та повноту реалізації. Так, в цьому випад- ку, варто акцентувати увагу на загальному стані сфери охорони здоров’я, неефективності державної полі- тики щодо соціального захисту осіб з інвалідністю, постійному зменшенні коштів державного бюджету, що передбачені для розвитку та підвищення рівня соціального захисту соціально-незахищених верст населення до яких належать і особи з інвалідністю, відсутність належних механізмів соціалізації осіб з інвалідністю в соціумі, а також відсутність механізмів заохочення роботодавців в залученні праці осіб з інвалідністю. Окремо хотілося б звернути увагу, що особи з інвалідністю та особи з числа тих, які мають в своєму оточенні друзів, родичів осіб з інвалідністю акцентують увагу на погіршення їх становища та відповідно ускладнення можливості отримання медичної допомоги та медичних послуг через виникнення епідемій, пандемій в кра- їні, що спричинено запровадженням певних адміністративних обмежень. В даному випадку, ускладняється не лише якість та ймовірність отримати медичні та інші послуги, лікарські засоби, ортопедично-протезні засоби тощо, але й можливість, у тих осіб з інвалідністю, які могли самостійно їх отримати, адже виникають нові фізичні та матеріальні перепони. Акцентовано, що за результатами проведеного нами анкетування 95% опитаних відзначили, що рівень охорони здоров’я в Україні перебуває в незадовільному стані. Причинами респонденти називали: – від- сутність належного матеріального забезпечення сфери; – дороговизна лікарських виробів та препаратів, а також ортопедично-протезних виробів; – наявність постійних черг в закладах охорони здоров’я; – відда- леність та неможливість добратися до медичних закладів для отримання медичної допомоги; – недостатня кількість медичного персоналу, а особливо гостро дана проблема стоїть у віддалених населених пунктах; – відсутність місцевих програм розвитку та підтримки осіб з інвалідністю; – відсутність статичних та моніто- рингових даних щодо стану використання коштів місцевих та державного бюджету тощо. Доведено, що слід акцентувати увагу на міжнародний досвід забезпечення права на охорону здоров’я осіб з інвалідністю тих країн, які: по-перше, відносяться до високо розвинутих країн, а їх рівень охорони права на здоров’я осіб з інвалідністю є високим; по-друге, ратифікували Конвенцію про права інвалідів та майже одночасно з Україною почали імплементовувати положення даного акту в норми національного законодавства.

Посилання

Рейтинг ООН: Україна – найменш щаслива країна Європи. URL: https://www.dw.com/uk/рейтинг-оон-україна-найменш-щаслива-країна-європи/a-47984988.

Конституційний закон Канади 1982 року. URL: http://pdp.org.ua/legislation/bills-foreign/279-49-l4.

Тищенко О.В. Соціальне забезпечення населення окремих країн Європи та Америки: порівняльно-правовий аспект. Актуальні проблеми держави і права. 2015. C. 234–241.

Уряд Канади, Backgrounder: COVID-19 DisabilityAdvisoryGroup [Інформаційна довідка щодо Консультативної групи з питань інвалідності в контексті COVID-19], 10 квітня 2020 р., текст доступний англійською за посиланням. URL: https://www.canada.ca/en/employment-socialdevelopment/news/2020/04/backgrounder--covid-19-disability-advisory-group.html.

Інформаційна записка. Вплив пандемії COVID-19 на людей з інвалідністю в Україні. URL: https://ukraine.un.org/uk/99869-informaciyna-zapiska-vpliv-pandemii-covid-19-na-lyudey-z-invalidnistyu-v-ukraini 6. Международное законодательство и опит реабилитации. URL: http://vinmse.vn.ua/international/

Драч О.І., Онофрійчук В.В. Застосування свідового досвіду для використання адресної соціальної допомоги. Ефективна економіка, 2015. №5. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4116

Международное законодательство и опыт реабилитации. URL: http://vinmse.vn.ua/international/

Социальная политика в зарубежныхстранах в условиях пандемии. URL: https://ac.gov.ru/uploads/2-Publications/social/social.2020.3.pdf

Аналитический доклад по итогам мониторинга прав инвалидов на доступ к транспортным услугам. Т.: Национальный центр Республики Узбекистан по правам человека, 2015 165 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-08-04

Як цитувати

Кожура, Л. О. (2021). МЕТОДОЛОГІЯ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ ПРАВА ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ НА ОХОРОНУ ЗДОРОВ’Я В ДЕМОКРАТИЧНИХ КРАЇНАХ. Київський часопис права, (1), 19-26. https://doi.org/10.32782/klj/2021.1.3

Номер

Розділ

ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА