СУБ’ЄКТ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ЗАБРУДНЕННЯ МОРСЬКОГО ПРОСТОРУ: НЕОБХІДНІСТЬ ПЕРЕГЛЯДУ ЗАКОНОДАВЧОГО ПІДХОДУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/klj/2023.3.13Ключові слова:
адміністративна відповідальність, генеза, держава, забруднення, засмічення, морський простір, нормативно-правове регулювання, склад правопорушення, суб’єкт правопорушення.Анотація
Анотація. У статті визначено, що проблема забруднення світового океану та морського простору є актуальною проблемою сучасності. Підкреслено, що антропогенна та урбоекологічна діяльність людини призводить до щоденного забруднення довкілля, і в тому числі водного простору. Акцентовано, що здійснення пошуку напрямів забезпечення ефективності заходів відповідальності за забруднення довкілля є необхідною вимогою сучасного світу, без дотримання якої є неможливим подальше функціонування людства. Наголошено, що в Україні проблема захисту водного простору на рівні науково-практичних розробок залишається дослідженою фрагментарно та характеризується відсутністю комплексності підходів. Метою статті визначено здійснення характеристики суб’єктного складу адміністративних правопорушень у сфері охорони морського простору. Визначено, що однією із тенденцій нормативного закріплення змісту суб’єктного складу механізму адміністративної відповідальності стало застосування професійних характеристик при здійсненні такої характеристики. Підкреслено, що в межах наявних теоретико-правових досліджень спостерігається домінування підходів, зміст яких полягає у доцільності застосування до суб’єктів забруднення морського простору форм кратної відповідальності, що корелюється із існуючими міжнародними правовими стандартами. Зроблено висновок, що запровадження перегляду законодавчого змісту до встановлення розширеного розуміння кола суб’єктного складу адміністративних правопорушень у сфері забруднення морського простору, що вимагає внесення змін до адміністративно-деліктного законодавства, відповідає вимогам Закону України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 18.03.2004 р. № 1629-ІV. Обґрунтовано, що задля забезпечення ефективності виконання Закону України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» є необхідним розширене тлумачення кола суб’єктів адміністративних правопорушень у сфері охорони морських вод України, відходу від пріоритетності застосування таких санкцій виключно до службових осіб органів державного влади.
Посилання
Легеза Ю. О. Публічне управління у сфері використання природних ресурсів: адміністративно- правові засади: монографія. Харків: Гельветика, 2017. 432 с.
Улютіна О.А. Адміністративно-правові засади охорони навколишнього природного середовища та природокористування: дис. … к.ю.н. 12.00.07. К., 2011. 209 с.
Сурілова О.О. Адміністративно-правове регулювання у сфері використання і охорони надр: дис. … д.ю.н. 12.00.07. Одеса-Запоріжжя, 2017. 411 с.
Короткий Т. Р. Приватноправовий механізм охорони морського середовища від забруднення із суден) : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03. Одеса, 2006. 19 с.
Ярова А.О. Міжнародно-правові аспекти відповідальності за забруднення морського середовища в результаті аварійного випадку: Автореф. дис. … канд. юрид. наук (доктора філософії): 12.00.11. Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. Київ, 2017. 15 с.
Олійник В.П. Кримінально-правова характеристика злочину забруднення моря (ст. 243 КК України) : дис. … к.ю.н. 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. Київ, 2018. 252 с.
Удод М.В. Адміністративна відповідальність юридичних осіб. Вісник Академії митної служби України. Серія Право. 2010. № 1. С. 90-95.
Міжнародна конвенція про уніфікацію деяких правил про обмеження відповідальності власників морських суден 1924 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_823#Text
Протокол про зміну в Міжнародній конвенції про уніфікацію деяких правил про коносамент від 25 серпня 1924р. URL: https://ips.ligazakon.net/document/MU68011
Manca P. The International Maritime Law, Vol. I. Antwerpen.1970. 991 p.
Norton H.F. Fire at Sea a Casualty Visited. -Safety at Sea.1981. № 149. P. 17-19.
Шемякін О.М. Обмеження відповідальності судновласника в спеціальних міжнародних конвенціях. Одеса: Латстар, 2000. 272 с.
Кодекс України про адміністративні правопорушення. Відомості Верховної Ради Української РСР. 1984. Додаток до № 51. Ст.1122. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text
Пєтков С.В. Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення. Київ: ЦУЛ, 2012. 1246 с.
Про затвердження Правил реєстрації операцій зі шкідливими речовинами на суднах, морських установках і в портах України: Наказ Міністерства транспорту України № 205 від 10.04.2001р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0452-01#Text
Постанова Миколаївського апеляційного суду у справі № 33/812/365/19 від 19 листопада 2019. URL.: https://reyestr.court.gov.ua/Review/85771970
Леусенко І.В. Деякі аспекти управління відходами на суднах. Верховенство права очима працівників початківців: матеріали Всеукраїнської наукової конференції студентів і аспірантів (м. Одеса, листопад, 2017 р.). Одеса. С. 143-154
Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу: Закон України від 18 березня 2004 року № 1629-IV. Відомості Верховної Ради України. 2004. № 29. Ст.367. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1629-15#Text