MANDATORY APPLICATION OF THE PRACTICE OF THE EUROPEAN COURT OF HUMAN RIGHTS AS A SOURCE OF LAW BY THE COURTS OF UKRAINE

Authors

  • N. S. Horobets
  • S. S. Leleka

DOI:

https://doi.org/10.32782/klj/2023.1.58

Keywords:

European Court of Human Rights, Convention on the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms, source of law, judiciary

Abstract

The article is devoted to clarifying the debatable aspects of the mandatory application by the courts of Ukraine of the practice of the European Court of Human Rights as a source of law. Particular attention is paid to the legislative content of the concepts “practice of the European Court of Human Rights”, “decision of the European Court of Human Rights”. It was found that since the ratification by Ukraine of the Convention on the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms, the latter is part of the national legislation, at the same time, the legal basis for the application of practice, including decisions, of the European Court of Human Rights when considering cases by the courts of Ukraine is the provisions of the Law of Ukraine “On execution of decisions and application of the practice of the European Court of Human Rights”. It was determined that among the arguments in support of mandatory practice, in particular the decisions of the European Court of Human Rights as a source of law in the legal system of Ukraine, there is a comparison of the meaning of the Convention on the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms and the decisions of the European Court of Human Rights with the Constitution of Ukraine and the decisions of the Constitutional court of Ukraine. At the same time, it was emphasized that the legislative provisions do not directly indicate the obligation of national courts to apply the practice of the European Court of Human Rights when considering cases. Among the indicators of the problem of the application of the practice of the European Court of Human Rights by the courts of Ukraine, special attention is paid to mistakes made by judges when referring to the norms of the Convention on the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms and decisions of the European Court of Human Rights, which is the basis for changing and canceling the decision after its review by superior court. It was found that there is no unequivocal answer among scientists regarding the binding practice of the European Court of Human Rights for national courts. It was concluded that the application of the practice of the European Court of Human Rights by the courts of Ukraine today should be a recommendation, not a prescription, taking into account the norms of the law, the provisions of the scientific doctrine and the problems associated with its correct application.

References

Конституція України: Закон України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.

Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 р. № 4651-VI. Відомості Верховної Ради України. 2013. № 9-10, № 11–12, № 13. Ст. 88.

Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №№ 2, 4, 7 та 11 до Конвенції: Закон України від 17.07.1997 р. Відомості Верховної Ради України. 1997. № 40. Ст. 263.

Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини: Закон України від 23.02.2006 р. № 3477-IV. Відомості Верховної Ради України. 2006. № 30. Ст. 260.

Кодекс адміністративного судочинства України: Закон України від 06.07.2005 р. Відомості Верховної Ради України. 2005. № 35–36, № 37. Ст. 446.

Буткевич О. Застосування практики та виконання Україною рішень Європейського Суду з прав людини (Policy Paper). 2017. URL: https://parlament.org.ua/wp-content/uploads/2017/11/Propozicii_Politiki_ECHR.pdf

Вильдхабер Л. Прецедент в Европейском Суде по правам человека. Государство и право. 2001. № 12. С. 5–17.

Фулей Т.І. Застосування практики Європейського суду з прав людини в адміністративному судочинстві: науково-методичний посібник для суддів. 2-ге вид., випр., допов. Київ, 2015. 128 с.

Завгородній В.А. Вплив практики Європейського суду з прав людини на правозастосовну діяльність в Україні. Юридичний науковий електронний журнал. 2017. № 5. С. 10–14.

Соболь О. І., Южека Р. С. Сучасний вплив рішень Європейського судуз прав людини на розвиток законодавства та судової практики України». Південноукраїнський правничий часопис «Протидія злочинності: проблеми практики та науково-методичне забезпечення». 2020. № 1. С. 48–54.

Юровська Г. Практика Європейського суду з прав людинив рішеннях органу конституційної юрисдикції. Вісник Конституційного Суду України. 2021. № 5. С. 110–130.

Скомороха В.Є. Права людини на охорону здоров’я, медичну допомогу, медичне страхування та конституційне правосуддя. Право України. 2002. № 6. С. 3–9.

Кафарський В.І. Практика Європейського суду з права людини в контексті попередження рабства та примусової праці. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2016. Вип. 39, т. 2. С. 130–133.

Прецедентне право Європейського суду з прав людини щодо захисту прав уразливих верств населення : навч. посіб. / О. О. Гайдулін, В. Ю. Худолей, І. М. Шаркова. Київ: ФОП Голембовська О.О. 300 с.

Дрогозюк К.Б. Процесуально-правовий характер рішень Європейського суду з прав людини в доказуванні в цивільному процесі України. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2016. № 2. С. 58–63.

Коруц У.З. Місце прецедентної практики Європейського Суду з прав людини в правовій системі України. Юридичний науковий електронний журнал. 2014. № 5. С. 164–166.

Гаврилюк О. Проблемні питання застосування практики Європейського суду з прав людини національними судами. Підприємництво, господарство і право. 2018. № 4. С. 231–238.

Піддубна А.І. Проблемні питання застосування національними судами практики ЄСПЛ. 2021. URL: http://library.megu.edu.ua:8180/jspui/bitstream/123456789/2683/1/Problemni%20pytannia_Piddubna_2021%20%281%29.pdf

Звіт за результатами громадського моніторингу застосування Верховним Судом практики Європейського суду з прав людини / Програма USAID реформування сектору юстиції «Нове правосуддя»; Громадська організація «Інститут прикладних гуманітарних досліджень»: Я. Бєлих, О. Сердюк, М. Буроменський, В. Лутковська, О. Смірнова, С. Сиротенко. Харків, 2019. 59 c.

Ющенко Т. Практика ЄСПЛ: переосмислити не можна застосовувати. Pravo: Вид-во «Юридична практика». 2019. URL: https://pravo.ua/praktika-iespl-pereos misliti-ne-mozhna-zastosovuvati/

Буроменський М.В., Сердюк О.В. Аналітичний звіт за результатами моніторингу судових рішень застосування в Україні положень Конвенції про захист прав людиниі основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини. 2018. URL: https://www.osce.org/files/f/documents/b/7/390506.pdf

Сабодаш Р. Правила застосування практики Європейського суду з прав людини. Підприємництво, господарство і право. 2020. № 1. С. 27–32.

Андріанов К.В. Правова природа рішень Європейського суду з прав людини. Право України. 2002. № 3. С. 37–42.

Published

2023-04-21

How to Cite

Горобець, Н. С., & Лелека, С. С. (2023). MANDATORY APPLICATION OF THE PRACTICE OF THE EUROPEAN COURT OF HUMAN RIGHTS AS A SOURCE OF LAW BY THE COURTS OF UKRAINE. Kyiv Law Journal, (1), 378-384. https://doi.org/10.32782/klj/2023.1.58

Issue

Section

МІЖНАРОДНЕ ПРАВО

Most read articles by the same author(s)