ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ШТРАФНИХ САНКЦІЙ У ГОСПОДАРСЬКО-ДОГОВІРНИХ ВІДНОСИНАХ

Анотація

Стаття присвячена з’ясуванню особливостей застосування штрафних санкцій у господарсько-договірних відносинах. Зважаючи на те, що положення про відповідальність сторін у разі неналежного виконання чи невиконання господарського зобов’язання, обов’язкові для господарського договору, окрему увагу приділено поняттю «господарсько-правова відповідальність». З’ясовано, що зміст останнього розкривається через поняття «господарські санкції», яким охоплюється відшкодування збитків, штрафні, адміністративно-господарські та оперативно-господарські санкції. Розкрито відмінності штрафних санкцій від адміністративно-господарських та оперативно-господарських санкцій, однією з яких їх є мета, яка спрямована на компенсацію майнових втрат, яких зазнала одна сторона договору в результаті неналежного виконання чи невиконання господарського зобов’язання іншою стороною. Особливу увагу приділено різним підходам у цивільному та господарському законодавстві до розуміння штрафу, пені та неустойки. Встановлено, що за ЦК України штраф та пеня є видами неустойки, а ГК України виділяє штраф, пеню та неустойку як види штрафних санкцій. Акцентовано увагу, що за одне порушення господарського зобов’язання може бути застосовано декілька видів штрафних санкцій, що не суперечить положенням статті 61 Конституції України. Визначено, що ЦК України, на відміну від ГК України, не обмежує предмет неустойки лише грошовими коштами, а включає також рухоме та нерухоме майно. З’ясовано, що вид та розмір штрафних санкцій самостійно визначається сторонами при укладенні договору, що іноді обумовлює надмірно великі суми компенсацій порівняно із завданими збитками. Водночас для дотримання балансу інтересів боржника і кредитора закон надав господарському суду право зменшувати розмір штрафних санкцій з урахуванням низки обставин. Аналіз окремих судових рішень дозволив зробити висновок про різний обсяг зменшення судами штрафних санкцій, що в деяких випадках нівелює значення штрафних санкцій в господарсько-договірних відносинах та свідчить про необхідність визначення на законодавчому рівні меж зменшення розміру таких санкцій.