ОБОВ’ЯЗКОВІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ СУДАМИ УКРАЇНИ ПРАКТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ ЯК ДЖЕРЕЛА ПРАВА
DOI:
https://doi.org/10.32782/klj/2023.1.58Ключові слова:
Європейський суд з прав людини, Конвенція про захист прав людини й основоположних свобод, джерело права, судочинствоАнотація
Стаття присвячена з’ясуванню дискусійних аспектів обов’язковості застосування судами України практики Європейського суду з прав людини як джерела права. Окрему увагу приділено законодавчому змісту понять «практика Європейського суду з прав людини», «рішення Європейського суду з права людини». З’ясовано, що з моменту ратифікації Україною Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод остання є частиною національного законодавства, водночас правовою основою для застосування при розгляді справ судами України практики, в тому числі рішень, Європейського суду з прав людини є положення Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Визначено, що серед аргументів в підтримку обов’язковості практики, зокрема рішень Європейського суду з прав людини як джерела права в правовій системі України є порівняння значення Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод та рішень Європейського суду з прав людини із Конституцією України та рішеннями Конституційного суду України. Водночас наголошено, що законодавчі положення прямо не вказують на обов’язок національних судів при розгляді справ застосовувати практику Європейського суду з прав людини. Серед індикаторів проблеми застосування судами України практики Європейського суду з прав людини особливу увагу приділено помилкам, які допускають судді при посиланні на норми Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод та рішень Європейського суду з прав людини, що є підставою для зміни та скасування рішення після його перегляду судом вищої інстанції. З’ясовано, що серед науковців відсутня однозначна відповідь щодо обов’язковості практики Європейського суду з прав людини для національних судів. Зроблено висновок, що застосування судами України практики Європейського суду з прав людини на сьогодні має бути рекомендацією, а не приписом, зважаючи на норми законодавства, положення наукової доктрини та проблеми пов’язані із правильним її застосуванням.
Посилання
Конституція України: Закон України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.
Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 р. № 4651-VI. Відомості Верховної Ради України. 2013. № 9-10, № 11–12, № 13. Ст. 88.
Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №№ 2, 4, 7 та 11 до Конвенції: Закон України від 17.07.1997 р. Відомості Верховної Ради України. 1997. № 40. Ст. 263.
Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини: Закон України від 23.02.2006 р. № 3477-IV. Відомості Верховної Ради України. 2006. № 30. Ст. 260.
Кодекс адміністративного судочинства України: Закон України від 06.07.2005 р. Відомості Верховної Ради України. 2005. № 35–36, № 37. Ст. 446.
Буткевич О. Застосування практики та виконання Україною рішень Європейського Суду з прав людини (Policy Paper). 2017. URL: https://parlament.org.ua/wp-content/uploads/2017/11/Propozicii_Politiki_ECHR.pdf
Вильдхабер Л. Прецедент в Европейском Суде по правам человека. Государство и право. 2001. № 12. С. 5–17.
Фулей Т.І. Застосування практики Європейського суду з прав людини в адміністративному судочинстві: науково-методичний посібник для суддів. 2-ге вид., випр., допов. Київ, 2015. 128 с.
Завгородній В.А. Вплив практики Європейського суду з прав людини на правозастосовну діяльність в Україні. Юридичний науковий електронний журнал. 2017. № 5. С. 10–14.
Соболь О. І., Южека Р. С. Сучасний вплив рішень Європейського судуз прав людини на розвиток законодавства та судової практики України». Південноукраїнський правничий часопис «Протидія злочинності: проблеми практики та науково-методичне забезпечення». 2020. № 1. С. 48–54.
Юровська Г. Практика Європейського суду з прав людинив рішеннях органу конституційної юрисдикції. Вісник Конституційного Суду України. 2021. № 5. С. 110–130.
Скомороха В.Є. Права людини на охорону здоров’я, медичну допомогу, медичне страхування та конституційне правосуддя. Право України. 2002. № 6. С. 3–9.
Кафарський В.І. Практика Європейського суду з права людини в контексті попередження рабства та примусової праці. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2016. Вип. 39, т. 2. С. 130–133.
Прецедентне право Європейського суду з прав людини щодо захисту прав уразливих верств населення : навч. посіб. / О. О. Гайдулін, В. Ю. Худолей, І. М. Шаркова. Київ: ФОП Голембовська О.О. 300 с.
Дрогозюк К.Б. Процесуально-правовий характер рішень Європейського суду з прав людини в доказуванні в цивільному процесі України. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2016. № 2. С. 58–63.
Коруц У.З. Місце прецедентної практики Європейського Суду з прав людини в правовій системі України. Юридичний науковий електронний журнал. 2014. № 5. С. 164–166.
Гаврилюк О. Проблемні питання застосування практики Європейського суду з прав людини національними судами. Підприємництво, господарство і право. 2018. № 4. С. 231–238.
Піддубна А.І. Проблемні питання застосування національними судами практики ЄСПЛ. 2021. URL: http://library.megu.edu.ua:8180/jspui/bitstream/123456789/2683/1/Problemni%20pytannia_Piddubna_2021%20%281%29.pdf
Звіт за результатами громадського моніторингу застосування Верховним Судом практики Європейського суду з прав людини / Програма USAID реформування сектору юстиції «Нове правосуддя»; Громадська організація «Інститут прикладних гуманітарних досліджень»: Я. Бєлих, О. Сердюк, М. Буроменський, В. Лутковська, О. Смірнова, С. Сиротенко. Харків, 2019. 59 c.
Ющенко Т. Практика ЄСПЛ: переосмислити не можна застосовувати. Pravo: Вид-во «Юридична практика». 2019. URL: https://pravo.ua/praktika-iespl-pereos misliti-ne-mozhna-zastosovuvati/
Буроменський М.В., Сердюк О.В. Аналітичний звіт за результатами моніторингу судових рішень застосування в Україні положень Конвенції про захист прав людиниі основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини. 2018. URL: https://www.osce.org/files/f/documents/b/7/390506.pdf
Сабодаш Р. Правила застосування практики Європейського суду з прав людини. Підприємництво, господарство і право. 2020. № 1. С. 27–32.
Андріанов К.В. Правова природа рішень Європейського суду з прав людини. Право України. 2002. № 3. С. 37–42.