ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНІ ЯК СУБ’ЄКТИ СУДОВОГО КОНТРОЛЮ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Анотація

Анотація. Стаття присвячена проблемам нормативного врегулювання участі особи, стосовно якої уповноваженим органом прийнято рішення про обмін як військовополоненого, у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування. У статті аналізується релевантна судова практика тих категорій справ, в яких особа, стосовно якої уповноваженим органом прийнято рішення про обмін як військовополоненого, виступає суб’єктом попереднього судового контролю. Висловлюється думка щодо відсутності необхідності надання окремого процесуального статусу особі, стосовно якої уповноваженим органом прийнято рішення про обмін як військовополоненого. Зазначається, що особа, стосовно якої уповноваженим органом прийнято рішення про обмін як військовополоненого як суб’єкт судового контролю бере участь у таких категоріях справ: 1) розгляд клопотань про скасування запобіжного заходу; 2) розгляд клопотань про допит особи в якості свідка в порядку ст. 225 КПК; 3) розгляд клопотань про продовження запобіжного заходу; 4) розгляд клопотань про надання дозволу на початок заочного досудового розслідування стосовно таких осіб; 5) розгляд клопотань про звільнення від відбування покарання. Доведено, що відсутність імперативної вимоги щодо обов’язкової участі такого суб’єкта в судовому засіданні під час розгляду клопотання про скасування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою: 1) позбавляє слідчого суддю, суд можливості пересвідчитися, що підозрюваний, обвинувачений отримав копію клопотання та доданих до нього матеріалів не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання; 2) позбавляє слідчого суддю, суд можливості пересвідчитися, що підозрюваний, обвинувачений добровільно надав згоду на обмін та не змінив своєї думки стосовно такого обміну. Виявлена певна невідповідність між частиною 6 статті 202 КПК, якою закріплений обов’язок негайно звільнити підозрюваного, обвинуваченого та передати його під нагляд уповноваженого органу, та частиною 10 статті 20 Закону України «Про попереднє ув’язнення», яка передбачає, що начальник установи попереднього ув’язнення зобов’язаний звільнити з-під варти особу, стосовно якої уповноваженим органом прийнято рішення про обмін як військовополоненого, у день отримання ухвали слідчого судді, суду про скасування запобіжного заходу.