ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТАЄМНИЦІ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/klj/2023.1.53Ключові слова:
об’єктивні та суб’єктивні ризики розголошення інформації, початок досудового розслідування, кримінальне провадження, процесуальні аспекти, докази, таємниця досудового розслідування, доказування, кримінальний процесАнотація
Дана наукова стаття присвячена організації забезпечення таємниці досудового розслідування на початковому етапі кримінального провадження. Спочатку автор наголошує, що чинний Кримінальний процесуальний кодекс України містить лише одну ст. 222, в якій закріплено положення про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування, де, зокрема, зазначено, що відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Визначено, що про забезпечення дотримання таємниці досу- дового розслідування на початковому етапі кримінального провадження – це є створення надійних умов для гарантування виконання кримінального процесуального закону в частині додержання таємниці відомостей про хід, характер та особливості досудового розслідування, що починається з моменту подачі заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, самостійного виявлення слідчим, прокурором з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Встановлено ризики, які безпосередньо впливають на збереження конфіденційності відомостей досудового розслідування, які поділено на два види: об’єктивного та суб’єктивного характеру. Зазначено, що ризики об’єктивного характеру – це обумовлені нормативно-правовими актами положення, виконання яких передбачено кримінальною процесуальним законодавством, пов’язані, наприклад, зі здійсненням відомчого контролю та процесуального керівництва у кримінальному провадженні, і призводять до збільшення випадків пересилання матеріалів кримінального провадження для його вивчення та надання вказівок. Насамкінець з’ясовано, що ризики суб’єктивного характеру пов’язані з розширенням кола осіб, залучених до кримінальної процесуальної діяльності, а також допоміжного персоналу (секретарі, помічник слідчого), які стають обізнаними щодо початку та стану досудового розслідування певного провадження з урахуванням необхідності направлення кримінального провадження процесуальному керівникові прокуратури на протязі 1–3 днів з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань для надання вказівок у кримінальному провадженні.
Посилання
Погорецький М.А. Початок досудового розслідування: окремі проблемні питання. Вісн. кримін. судочинства. 2015. № 1. С. 93–103.
Лобойко Л. М. Актуальні проблеми визначення підстав і моменту початку досудового розслідування. Вісник кримінального судочинства. 2015. № 1. С. 87–92. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vkc_2015_1_13
Кримінальний процесуальний кодекс України (Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2013. № 9–10. № 11–12. № 13.
Концепція реформування кримінальної юстиції України : затверджена Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 лютого 2008 р. «Про хід реформування системи кримінальної юстиції та правоохоронних органів» № 311 від 15 лютого 2008 р. // Офіційний вісник Президента України. 2008. № 12.
Коробко Ю.В. Процесуальні повноваження прокурора у досудовому кримінальному провадженні : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Коробко Юрій Вікторович ; Ген. прокуратура України, Нац. акад. прокуратури України. Київ, 2016. 220 с.
Мірковець Д.М. Деякі теоретичні та практичні аспекти реалізації начальниками слідчого відділу функцій керівництва досудовим слідством. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ № 1. 2012. С. 416–427.
Холодницький Назар. URL: http://www.5.ua/interview/nazar-kholodnytskyi-ye-takyi-ryzyk-shchoantykoruptsiini-orhany-zaraz-budut-nezruchni-usim-120103.html
Конституція України: від 28. 06. 1996 р. з наст. змін. і доп. від 21.02.2014 р. URL: http://zakon2.rada.gov.ua