ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКИХ СИЛ ФРАНЦІЇ У ХVІІ-ХVІІІ СТОРІЧЧЯХ

Автор(и)

  • Є. М. Борисов

DOI:

https://doi.org/10.32782/klj/2022.4.1

Ключові слова:

військово-морські сили, історія флоту, військово-морське право, військово-морська доктрина, статутні відносини

Анотація

Стаття присвячена характеристиці механізмів, джерел, передумов та наслідків розвитку військово-морського статутного права у Нові Часи на прикладі королівської Франції. Автором доведене, що основною специфікою вказаних механізмів була максимальна бюрократизація відносин, властива континентальним абсолютним монархіям, за якою ключові рішення з питань статусу та розвитку, фінансової та кадрової політики французького флоту формувалися та реалізовувалися не сувереном чи Адміралом Франції, а в секретаріаті Державного морського департаменту, що діяв з 1670 р. Водночас автором вказане на істотний вплив на відповідні відносини рудиментів феодального ладу, які знайшли своєї відображення у механізмах формування та несення служби офіцерським складом, а також у діяльності морських прево, які успадкували свій функціонал, як правохоронно-каральний так й квазі-судовий від аналогічних службовців королівської армії періоду Середньовіччя. Констатується, що регламентація діяльності саме французького флоту, на відміну від британського, ґрунтується на тісному зв’язку ескадр та кораблів із конкретними арсеналами та військово-морськими базами, та водночас на наявній системі контролю за діяльністю флоту з боку цивільних чиновників морського департаменту. Це призводило до вирішальної ролі інтендантів, комісарів та комендантів портів у вирішенні будь-яких флотських питань. Відзначене що у вимірі дрібних дисциплінарних покарань французький флот зазначеного періоду цілком залежав від розсуду командирів кораблів, та ці покарання стосувалися виключно рядового складу та були насамперед тілесними. Водночас у вимірі кримінальних покарань для матросів діяли відповідні доволі архаїчні процедури, які, хоча й поступово відійшли від «суду прево», не носили характер повноцінного судового процесу та за рівнем правової урегульованості значно поступалися британським стандартам. При цьому масове застосування катувань проти обвинувачених та навіть засуджених матросів контрастувало із практичною неможливістю притягнення офіцерів флоту до юридичної відповідальності за дійсно небезпечні вчинки.

Посилання

Aboucava C. Les intendants de la Marine sous l’Ancien Régime, contribution à l’étude du département, du port et arsenal de Toulon: thèse pour le doctorat en Droit. Aix-enProvence : Université d’Aix-Marseille, 1951. 396 p.

Berbouche A. La Prévôté de la Marine au XVIIIe siècle. Revue historique des Armées. 1998. № 4. P. 79–86.

Berbouche A. Les institutions de la répression militaire maritime française à la fin de l’Ancien Régime. Service historique de la Marine, Comité de Documentation Historique de la Marine. Vincennes, 1998. P. 143–176

Berbouche A. Marine et justice. La justice criminelle de la Marine française sous l’Ancien Régime. Rennes : Presses universitaires de Rennes Collection 2010 284 p.

Bonnet de la Tour M. Les arsenaux de la Marine. thèse pour le doctorat en Droit. Paris : Université de Paris, 1949, 171 p.

Bournonville A. De l’Intendance au Commissariat de la Marine (1765–1909): Un exemple de stabilité administrative. Sciences de l’Homme et Société. Université Lille 2, 2014. 501 p.

Dumon F. Une carrière de commissaire de la Marine au XVIIIème siècle: François de Magny (1733-1800). Contribution à l’étude du corps des officiers de plume. Thèse pour le doctorat en Droit. Aix-en-Provence : Université d’Aix-Marseille, 1940. 299 p.

Dupont M., Taillemite É. Les guerres navales françaises : du Moyen Âge à la guerre du Golfe. Paris, S.P.M. 1995. 392 p.

De Veillecheze de la Mardiere F., L’évolution historique du contrôle de la Marine. Thèse pour le doctorat en Droit. Poitiers : Université de Poitier, 1913, 223 p.

Estienne R. La Marine royale sous le ministère du duc de Choiseul (1761–1766). Thèse de l’École nationale des Chartes. Paris : École nationale des Chartes. 1979. Vol. 2. 521 p.

Henaf A. le. Organisation administrative de la Marine sous l’Ancien Régime et la Révolution. Thèse pour le doctorat en Droit. Paris : Université de Paris, 1913, 176 p.

Maisondieu P. Le Commissariat de la Marine, thèse pour le doctorat en Droit. Paris : Université de Paris, 1934. 236 p.

Ordonnance du Roi, Concernant la Marine. Du 25 Mars 1765. Duc de Choisel Louis. Paris, Imprimerie Royale, 1765. 344 p.

Verge-Franceschi M. La Marine française au XVIIIe siècle: guerre, administration, exploration. Paris, S.E.D.E.S. 1996. 451 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-02-07

Як цитувати

Борисов, Є. М. (2023). ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКИХ СИЛ ФРАНЦІЇ У ХVІІ-ХVІІІ СТОРІЧЧЯХ. Київський часопис права, (4), 7-15. https://doi.org/10.32782/klj/2022.4.1

Номер

Розділ

ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА