ФОРМА ТА МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ ЯК ЙОГО ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню форми та місця проведення судового розгляду кримінального провадження як його загальних положень судового розгляду. У ній, на основі вивчення вітчизняного кримінального процесуального закону, зарубіжної правової регламентації, сформульовано авторське бачення питань, що входять до предмету дослідження. Обґрунтовано, що загальні положення судового розгляду, наведені у ст. 318 КПК України, дають відповіді на три питання, пов’язані з проведенням судового розгляду: впродовж якого часу? як саме? де саме? Тож фактично у ній викладені загальні положення, що стосуються: а) строку судового розгляду; б) форми судового розгляду; в) місця проведення судового розгляду. Доведено, що у положенні ч. 2 ст. 318 КПК України про те, що «судовий розгляд кримінального провадження здійснюється в судовому засіданні» визначена форма проведення судового розгляду. Нею є судове засідання. Кримінальна процесуальна діяльність, змістом якої є підготовка до розгляду кримінального провадження, його розгляд по суті, перевірка оскаржених судових рішень, вирішення питань, що виникають упродовж відбування покарання чи після його фактичного відбуття, розгляд клопотань представників сторони обвинувачення про їх намір обмежити конституційні права і свободи особи та скарг заінтересованих осіб на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування та прокурора відбувається у формі судового засідання. Тож категорії «судовий розгляд» та «судове засідання» співвідносяться як зміст і форма. Зазначено, що саме така форма забезпечує можливість спільної кримінальної процесуальної діяльності суду та учасників кримінального провадження з метою розгляду та вирішення як проміжних, так і основного питання кримінального провадження у спеціально пристосованому для цього приміщенні. Аргументовано, що вітчизняне правове регулювання місця проведення судового розгляду (судового засідання) важко визнати вдалим. Єдиною вимогою до цього місця є спеціальне обладнання приміщення. При цьому відсутні приписи про конкретне розташування такого приміщення. З буквального розуміння аналізованого положення можна зробити помилковий висновок про можливість розміщення зали судових засідань у будівлях правоохоронних та інших державних органів, органів місцевого самоврядування, торговельно-розважальних центрів тощо. Однак це було б порушенням такої засади організації судової влади як незалежність. З огляду на вищевикладене, перше речення ч. 3 ст. 318 КПК України запропоновано викласти у такій редакції: «Судове засідання відбувається у спеціально обладнаному приміщенні будинку суду – залі судових засідань». Стверджується, що зміст судового розгляду становлять не лише процесуальні дії, але й процесуальні рішення. У судовому засіданні, присвяченому проведенню вищеозначених процесуальних дій, не виключається прийняття процесуальних рішень. Беручи це до уваги, ч. 3 ст. 318 КПК України запропоновано сформулювати у такій редакції: «У разі необхідності судовий розгляд може бути проведений поза межами будинку суду».