NORMS FOR DECISION IN THE LIGHT OF THE NORMATIVE DIMENSION OF LAW
DOI:
https://doi.org/10.32782/klj/2021.4.7Keywords:
E. Ehrlich, R. Alexy, norms for decision, normative dimension of law, rules and principles, comprehensive theory of argumentation, triality of law.Abstract
Abstract. In the article under studies, the norms for decision have been analyzed in the light of the normativedimension of law. The latter may be referred to as an approach to law as a normative system that comprises the normsof positive law, as well as may include the norms of non-positive law, that is the rules and principles developedby R. Dworkin and R. Alexy. The article under discussion contains the answers to the following questions: firstly,how did E. Ehrlich perceive the norms for decision? In which way are they perceived today (F. Müller and others)and in which way (in our opinion) should they be best perceived in the course of law enforcement? Secondly, whatis the essence of the so-called “validity thesis” by Dworkin/Alexy? Thirdly, what is the comprehensive theory ofargumentation? Fourthly, what is the correlation between the norms for decision and the so-called “absolute” or“relative” norms existing in terms of the validity of norm’s consequence?In addition, the article states that E. Ehrlich, as the founder of the concept of norms for decision, regarded themas a universal tool that allows to investigate law in its three broadest aspects: analytical, normative and empirical.However, his understanding of norms for decision is based (according to R. Alexy) on a “purely rule-model legalsystem”, which we consider Ehrlich’s “basic error”. The article under studies shows how to “correct” the above“error” on the basis of R. Alexy’s “rule/principle model”.The article also describes the present-day norm for decision (developed by F. Müller), as well as offers anoriginal approach to understanding norms for decision, relying on the modification of a classical division of normsinto rules and principles. With this purpose, the article initially shows the perception of the above division by R. Dworkin and R. Alexy,relying on the notion of the so-called “validity thesis” – a provision claiming that principles are the commands ofoptimization, whereas rules have the nature of definitive commands.Further on, the article defines the notion of “comprehensive theory (implementation) of norms for decision” as atheoretical issue that allows to comprehend them due to the combination of various norms (basic and auxiliary) andempirical data into appropriate unity.In conclusion, the article analyzes the correlation between norms for decision on the one hand, and rules andprinciples – on the other.
References
Савчук В. Г. Ерліхівські норми для вирішення з погляду нотаріуса: до питання термінології. Ерліхів-ський журнал = Ehrlich's journal. Чернівці: ЧНУ ім. Ю. Федьковича, 2017. Вип. 3. 2019. С. 46-51.
Liebmann O. Kant und die Epigonen: eine kritische Abhandlung. Stuttgart: Schober, 1865. 218 р.
Alexy R. Dreier U., Neumann (Hg.) Idee und Struktur eines vernünftigen Rechtssystems. Rechts- undSozialphilosophie in Deutschland heute, Archiv für Rechts- und Sozialphilosophie, 1991. Beiheft 44. S. 30-44.
Ehrlich E. Die richterliche Rechtsfindung auf Grund des Rechtssatzes. Vier Stücke aus dem in Vorbereitungbegriffenen Werke: Theorie der richterlichen Rechtsfindung. Jherings Jahrbücher für die Dogmatik des bürgerlichenRechts. 1917. № 67. S. 1-80.
Alexy R. Begriff und Geltung des Rechts. Erweiterte Neuausgabe. Freiburg München: Verlag Karl Alber,2020. 250 S.
Уемов А. И. Системный подход и общая теория систем. Москва: Мысль, 1978. 272 с.
Максимов С. И. Правовая реальность: опыт философского осмысления: монография. Харьков: Право,2002. 328 с.
Rehbinder M. Die Begründung der Rechtssoziologie durch Eugen Ehrlich. 2., völlig neu bearb. Aufl. Berlin:Duncker & Humblot, 1986. 147 S.: graph. Darst.; Bibliogr. Eugen Ehrlich S. 143-147.
Schröder J. Recht als Wissenschaft. Geschichte der juristischen Methodenlehre in der Neuzeit (1500-1990).Band 1 1500-1933. 3., überarbeitete und wesentlich erweiterte Auflage. München: C.H. Beck, 2020. XX, 511 S.
Schröder J. Recht als Wissenschaft. Geschichte der juristischen Methodenlehre in der Neuzeit (1500-1990).Band 2 1933-1990. 3., überarbeitete und wesentlich erweiterte Auflage. München: C.H. Beck, 2020. XVIII. 347 S.
Rückert J. Methodik des Zivilrechts – von Savigny bis Teubner. Baden-Baden: Nomos VerlagsgesellschaftmbH & Co. KG, 2017. 659 S.12. Rüthers B. Rechtstheorie und Juristische Methodenlehre.
, überarbeitete Auflage. München: C.H. Beck,2021. XXVIII, 627 S.
Müller F. Juristische Methodik. 7., stark erw. und bearb. Aufl. Berlin: Duncker & Humblot, 1997. 443 S.
Rehbinder M. Rechtssoziologie ein Studienbuch. 8., neu bearbeitete Auflage. München: C.H. Beck, 2014.XIV, 222 S.
Савчук С. В. Юридична соціологія: предмет та місце в системі юридичних наук. Чернівці: Рута,2003. 240 с.
Ehrlich E. Grundlegung der Soziologie des Rechts. München Leipzig: Duncker & Humblot, 1913. 409 S.
Ehrlich E. Die juristische Logik. Tübingen: Mohr, 1918. VII. 337 S.
Ehrlich E. Freie Rechtsfindung und freie Rechtswissenschaft: Vortrag gehalten in d. Jur. Ges. in Wien am 4.Maerz 1903. Leipzig: Hirschfeld, 1903. VI. 40 S.
Дигесты Юстиниана. Пер. с лат.; отв. ред. Л. Л. Кофанов. T. I. Москва: Статут, 2002. 584 с.
Загальна теорія права: підручник. За заг. ред. М.І. Козюбри. Київ: Ваіте, 2015. 392 с.
Ehrlich E. Grundlegung der Soziologie des Rechts. 4. Aufl., durchges. u. hrsg. von Manfred Rehbinder.Berlin: Dunker und Humblot, 1989. 441 S.
Alexy R. Recht, Vernunft, Diskurs. Die logische Analyse juristischer Entscheidungen. Studien zurRechtsphilosophie, Frankfurt/M. 1995, S. 13-51.
Fischer C. Topoi verdeckter Rechtsfortbildungen im Zivilrecht. Tübingen: Mohr Siebeck, 2007. XXVI.611 S.
Эрлих О. Основоположение социологии права. Пер. с нем. М. В. Антонова; под ред. В. Г. Графского,Ю. И. Гревцова. СПб.: Университетский издательский консорциум, 2011. 704 с.
Бартошек М. Римское право: понятия, термины, определения. Москва: Юрид. лит., 1989. 448 с.
R. Dworkin, The Model of Rules. Taking Rights Seriously, 2 ed, London 1978. Р. 15.
Alexy R., Recht, Vernunft, Diskurs Zum Begriff des Rechtsprinzips. Studien zur Rechtsphilosophie,Frankfurt/M. 1995. S. 177-212.
Alexy R., Gedächtnisschrift für Jürgen Sonnenschein, hg. v. J. Jickeli P. Kreutz/D. Die Gewichtsformel.Reuter, Berlin, 2003. S. 771-792; GreifRecht 10 (2010). S. 69-78.
Alexy R. Grundrechte und Verhältnismäßigkeit. Die Freiheit des Menschen in Kommune, Staat und Europa.Festschrift für Edzard Schmidt-Jortzig, hg. v. U. Schliesky/C. Ernst/S. E. Schulz, Heidelberg, 2011. S. 3-15.
Alexy R., F. Salinger (Hg.). Ideales Sollen und Optimierung. Rechtsstaatliches Strafrecht, Festschrift fürUlfrid Neumann, Heidelberg 2017, S. 17-30.
Alexy R. On Balancing and Subsumption. A Structural Comparison. Ratio Juris.2003. No16. S. 433-449.
Данильян О.Г., Дзьобань О.П., Максимов С.І. та ін. Філософія права: підручник. за ред. проф.О. Г. Данильяна. Харків: Право, 2009. 208 с.
Komprehension: Zusammenfassung, Vereinigung von Mannigfaltigem zu einer Einheit // https://www.duden.de/rechtschreibung/Komprehension (запит від 24.12.2021)
Шапп Я. Система германского гражданского права: учебник. Москва: Междунар. отношения,2006. 360 с.
Циппеліус Р. Юридична методологія. Київ: Реферат, 2004. 176 с.
Трутень В. В. Правіжний склад та принцип матеріальної експертизи. Філософія права і загальна тео-рія права. 2012. № 2. С. 277-287.
Павлюк А. Г. Поняття відведення, яке перешкоджає виникненню цивільного суб’єктивного прававимоги кредитора. Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наук. праць. 2012. Вип. 636. С. 79-82.
Павлюк А. Г. Поняття відведення, яке припиняє цивільне суб’єктивне право вимоги кредитора, щораніше виникло. Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наук. праць. 2013. Вип. 644. С. 92-95.
Larenz K. Methodenlehre der Rechtswissenschaft. 6., neu bearb. Aufl. Berlin etc.: Springer. XVIII. 1991.494 S.