PROBLEM OF THE JUDICIAL RULEMAKING IN THE CONTEXT OF LEGISLATIVE REGULATION OF THE JUDICIAL BRANCH ACTIVITY IN UKRAINE
DOI:
https://doi.org/10.32782/klj/2024.3.5Keywords:
rule of law, rulemaking, judicial rulemaking, judicial lawmaking, court, justice, proceedings, judicial practice, sources of law, legal regulation, power-sharing.Abstract
Abstract. The article deals with the problem of judicial rulemaking in the context of the power-sharing principle as well as legislative regulation of judicial branch activity in Ukraine. The author analyzes the provisions of the Constitution of Ukraine as well as of legislative acts, particularly the Law of Ukraine On Judiciary and the Status of Judges in the context of determination of the category of “justice” that describes the conceptual task of the judiciary branch. Also the provisions of the Civil Procedural Code of Ukraine as well as of the Economic Procedural Code of Ukraine are researched in the key of defining the content of the category “dispute resolution”, “trial and resolution of the case” and “judiciary” in order to define the functional features of the judicial branch activity in Ukraine. Particular attention is paid to the analysis of the provisions of the Law of Ukraine On Lawmaking Activity as a legislative act determining the juridical and organizational fundamentals of lawmaking activity, principles and order of it realization. It is concluded that a serious attempt has been made by legislative provisions of Ukraine to empower court only by the function of rule-enforcement. But at the same time the “rulemaking” power of court neither sanctioned clearly by the law, nor prohibit or either disproved by them. The judiciary activity itself which as a general rule deals with “execution of justice” is currently defined through the form of such activity i.e. “judiciary” which content are disclosed by the procedural codes provisions. Consequently from the point of view of abovementioned problem resolution according to legislative provisions the case is that the conceptual provisions of the Constitution of Ukraine as well as of the Law of Ukraine On Judiciary and the Status of Judges (that is the basic act for the determination of legal status of the court and establishment of the juridical nature of judicial activity) do not define neither the essence of “justice” (judiciary) nor the complete mechanism or comprehensive instruments of judiciary power execution. At the same time these provisions does not prohibit clearly the possibility of judiciary branch to exercise certain forms of rule-making activity in aspect of its versatility and wide range of such an activity.
References
Погребняк В. «Судова правотворчість» і «судова нормотворчість»: лексико-семантичний аналіз. Право України. 2024. № 5. С. 33–57.
Кройтор В. А. Суд як суб’єкт судової правотворчості в цивільному судочинстві України. Аналітично-порівняльне правознавство: електрон. наук. фахове вид. 2023. № 2. С. 375–379. URL: https://app-journal.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/67.pdf (дата звернення: 01.07.2024).
Кривицький Ю. В. Теоретичні та практичні аспекти впливу судової правотворчості на судову реформу. Наук. вісн. Ужгород. нац. ун-ту. Серія ПРАВО. 2024. Вип. 82, ч. 1. С. 89–97.
Бобрешов Є. Г. Судове правозастосування в Україні: проблеми теорії і практики: автореф. дис. … канд. юрид. наук. Київ, 2011. 18 с.
Конституція України: станом на 20.06.2024 р. Відом. Верхов. Ради України. 1996. № 30. ст. 141 (зі змінами).
Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 02.06.2016 р. № 1402-VІІІ. Відом. Верхов. Ради України. 2016. № 31. Ст. 545 (із змінами).
Цивільний процесуальний кодекс України: Закон України від 18.03.2004 р. № 1618-IV. Відом. Верхов. Ради України. 2004. №№ 40–41, 42. Ст. 492 (із змінами).
Господарський процесуальний кодекс України: Закон України від 06.11.1991 р. № 1798-ХІІ. Відом. Верхов. Ради України. 1992. № 6. Ст. 56 (із змінами).
Бігун В. С. Правосуддя як мета та мета правосуддя (до питання про філософію правосуддя). Держава і право. Одеса, 2009. Вип. 46. С. 9–13.
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням державного зовнішньоекономічного підприємства «Славутич-Сталь» щодо тлумачення статті 124 Конституції України і Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» № 44-з від 14.10.1997 р., справа № 016/1241-97. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/vz44u710-97#Text (дата звернення: 29.06.2024).
Спєсівцев Д. С. Проблема numerus clausus способів судового захисту суб’єктивних цивільних прав на нерухоме майно. Акт. пробл. держави і права. Одеса, 2020. Вип. 86. С. 217–222.
Про правотворчу діяльність: Закон України від 24.08.2003 р. № 3354-IХ. Офіц. вісн. України. 2023. № 88. Ст. 5121 (із змінами).
Дуда С. М. Закон у системі джерел права романо-германської правової сім’ї. Митна справа. № 1 (91), ч. 2, кн. 2. 2014. С. 80–84.
Білозьоров Є. В. Джерела права в державах континентального і загального права: проблеми їх детермінації. Наук. часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія № 18. Економіка і право. 2013. Вип. 22. С. 120–127.
Корнелюк Ю. І., Дуда С. Особливості романо-германської правової системи в умовах сучасності. Захист прав і свобод людини та громадянина в умовах формування правової держави: зб. тез ІХ Всеукр. наук.-практ. конф. (Львів, 30 трав. 2020 р.). Львів: Львівська політехніка, 2020. С. 27–28.
Пильгун Н. В., Григоренко М. О. Особливості та значення норм права. Юрид. наук. електрон. журн.: електрон. наук. фахове вид. 2022. № 4. С. 55–57. URL: http://lsej.org.ua/4_2022/11.pdf (дата звернення: 25.06.2024).