ПРИНЦИПИ, СТАДІЇ ТА СПЕЦИФІКА АДМІНІСТРАТИВНОЇ ПРОЦЕДУРИ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ

Автор(и)

  • О. В. Болгар

DOI:

https://doi.org/10.32782/klj/2022.4.8

Ключові слова:

адміністративне право, адміністративне законодавство, державна реєстрація, адміністративно-процесуальні правовідносини, орган реєстрації, державний реєстратор, адміністративна процедура

Анотація

У статті виділено принципи, стадії та визначено специфіку адміністративної процедури державної реєстрації в Україні. Аналіз чинного законодавства та практики роботи реєстраційних органів дозволив виділити дві групи принципів реалізації процедури державної реєстрації: основоположні (загальні), що є властивими будь-якому виду процесуальної діяльності; спеціальні, що є властивими лише конкретному виду процесуальних процедур. Наголошено, що у числі основоположних (загальних) принципів в першу чергу необхідно назвати принцип законності та принцип захисту прав і законних інтересів громадян при здійсненні процедурної діяльності, що реалізується з урахуванням кореляції публічних і приватних інтересів. Серед спеціальних принципів характеризовано такі принципи, як: необхідність досягнення оптимального обсягу (з позицій кількості та якості) нормативної регламентації реєстраційних процедур; заборона зловживання правом з боку органів реєстрації (державних реєстраторів); неупередженість, обґрунтованість і справедливість розгляду реєстраційної справи; оперативність і економічність реєстраційної процедури. У процедурі державної реєстрації можна виділено дві стадії: порушення реєстраційної справи; розгляд справи і прийняття рішення з його юридичним оформленням. Визначено специфіку державної реєстрації як адміністративної процедури, яка проявляється в наступному: поведінці учасників адміністративно-реєстраційних відносин правова оцінка, як правило, не дається; заходи державного примусу за результатами вирішення реєстраційної справи не застосовуються; метою розгляду справи є задоволення законних прав та інтересів фізичних і юридичних осіб, які звернулися за вирішенням конкретної реєстраційної справи (наприклад, реєстрації та за місцем проживання, реєстрації прав на нерухомість тощо); індивідуальні справи, що вирішуються у формі реєстраційної процедури, виникають тільки з ініціативи фізичних та юридичних осіб, що звернулися із відповідною метою; владною стороною у вирішенні реєстраційної справи є орган виконавчої влади (або його посадова особа), який виступає не в ролі арбітра, а в ролі організатора адміністративної діяльності.. Акцентовано увагу, що специфіка різних видів державної реєстрації з більшою користю для практики повинна знаходити своє відображення в окремих законах, присвячених конкретному виду реєстрації. Проте наявні загальні принципи, властиві всім видам державної реєстрації, також повинні знайти своє законодавче закріплення. Наголошено, що встановлення загальних правил реалізації реєстраційних повноважень органів виконавчої влади могли б посилити існуючі гарантії від адміністративних зловживань у різних сферах суспільного життя. На основі цієї правової аксіоми повинна бути продовжена робота по більш активному впровадженню у дію Закону України «Про адміністративну процедуру».

Посилання

Адміністративне право України : навчальний посібник : у 2 т. Т. 1 :Загальне адміністративне право / В. В. Галунько та ін. Херсон : ПАТ «Херсонська міська друкарня», 2017. 320 с.

Адміністративне право України / Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, О.В. Дьяченко та ін. Київ : Юрінком Інтер, 2007. 544 с.

Адміністративне право України (загальна частина): навчальний посібник / О. І. Остапенко, М. В. Ковалів, С. С. Єсімов, Л. С. Гулак і інші. Львів : НУ «Львівська політехніка», 2019. 504 с.

Голосніченко І.П. Державне управління в Україні: централізація і децентралізація. Київ, 1997. 448 с.

Грицяк І. А. Публічне управління в Україні: становлення за європейськими стандартами. Вісник Академії митної служби України. Серія: Державне управління. 2010. № 2. С. 5–11.

Конституція України: Закон від 28.06.1996 No254к/96-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.

Кузьменко О.В. Процесуальні категорії адміністративного права : монографія. Львів : «Національна академія внутрішніх справ», 2004. 232 с.

Мариняк Н. М. Діяльність органів публічної влади у сфері надання електронних адміністративних послуг. Visegrad Journal on Human Rights. 2020. № 4, vol. 2. P. 174–181.

Миколенко О.І. Теорія адміністративного процедурного права : монографія. Харків, Одиссей 2010. 336 с.

Про адміністративну процедуру : Закон України від 17 лютого 2022 року № 2073-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2073-20#Text (дата звернення: 10.08.2022).

Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань : Закон України від 15 травня 2003 року № 755-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text (дата звернення: 09.08.2022).

Тимощук В. П. Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід і пропозиції для України. Київ : Факт, 2003. 496 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-02-07

Як цитувати

Болгар, О. В. (2023). ПРИНЦИПИ, СТАДІЇ ТА СПЕЦИФІКА АДМІНІСТРАТИВНОЇ ПРОЦЕДУРИ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ. Київський часопис права, (4), 59-65. https://doi.org/10.32782/klj/2022.4.8

Номер

Розділ

АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО І ПРОЦЕС, ФІНАНСОВЕ ПРАВО, ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО