НОРМИ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ У СВІТЛІ НОРМАТИВНОГО ВИМІРУ ПРАВА
DOI:
https://doi.org/10.32782/klj/2021.4.7Ключові слова:
Є. Ерліх, Р. Алексі, норми для вирішення, нормативний вимір права, правила і принципи, компрегензивна теорія аргументації, тріалізм права.Анотація
У статті норми для вирішення аналізуються у світлі нормативного виміру права, під якимрозуміють підхід до права як до нормативної системи, яка складається із норм позитивного права і можескладатись із норм непозитивного права, тобто із правил і принципів у сенсі Р. Дворкіна і Р. Алексі.Стаття містить відповіді на такі питання: по-перше, як розумів норми для вирішення Є. Ерліх, як вонирозуміються нині (Ф. Мюллер та інші), як вони, на нашу думку, мають оптимально розумітися під часзастосування права; по-друге, що є так званою валідною тезою Дворкіна/Алексі; по-третє, що таке комп-регензивна теорія аргументації; по-четверте, як співвідносяться норми для вирішення і так звані абсо-лютні або відносні норми у частині валідності правового наслідку, тобто відповідно зазначені вище пра-вила і принципи.У статті констатовано, що Є. Ерліх (автор ідеї норм для вирішення) розумів їх як універсальний інстру-мент, завдяки якому можна дослідити право у трьох сенсах: аналітичному, нормативному та емпіричному.Водночас розуміння ним норм для вирішення ґрунтується (у термінології Р. Алексі) на "чистій правило-моделі правової системи", яку ми називаємо "головною помилкою" Ерліха. У статті показано, як можназдійснити "виправлення" такої "помилки" на основі "правило/принципи-моделі" Р. Алексі.У статті продемонстровано сучасну форму норм для вирішення, розроблену Ф. Мюллером, а також запро-поновано оригінальний підхід до розуміння норм для вирішення, що ґрунтується на модифікації класичногоподілу норм на правила і принципи.Для цього спочатку показано, як розуміли зазначений поділ Р. Дворкін та Р. Алексі на основі такогопоняття, як валідна теза, тобто положення про те, що принципи є веліннями оптимізації, тоді як правиламають характер дефінітивних велінь.Далі визначено поняття «компрегензивна теорія (реалізація) норм» для вирішення теорії, що дозволяєосягнути такі норми завдяки поєднанню різноманітних норм (основних і допоміжних) та емпіричних даниху відповідну єдність.На основі зазначеного вище матеріалу проаналізовано відношення норм для вирішення, правилі принципів.
Посилання
Савчук В. Г. Ерліхівські норми для вирішення з погляду нотаріуса: до питання термінології. Ерліхів-ський журнал = Ehrlich's journal. Чернівці: ЧНУ ім. Ю. Федьковича, 2017. Вип. 3. 2019. С. 46-51.
Liebmann O. Kant und die Epigonen: eine kritische Abhandlung. Stuttgart: Schober, 1865. 218 р.
Alexy R. Dreier U., Neumann (Hg.) Idee und Struktur eines vernünftigen Rechtssystems. Rechts- undSozialphilosophie in Deutschland heute, Archiv für Rechts- und Sozialphilosophie, 1991. Beiheft 44. S. 30-44.
Ehrlich E. Die richterliche Rechtsfindung auf Grund des Rechtssatzes. Vier Stücke aus dem in Vorbereitungbegriffenen Werke: Theorie der richterlichen Rechtsfindung. Jherings Jahrbücher für die Dogmatik des bürgerlichenRechts. 1917. № 67. S. 1-80.
Alexy R. Begriff und Geltung des Rechts. Erweiterte Neuausgabe. Freiburg München: Verlag Karl Alber,2020. 250 S.
Уемов А. И. Системный подход и общая теория систем. Москва: Мысль, 1978. 272 с.
Максимов С. И. Правовая реальность: опыт философского осмысления: монография. Харьков: Право,2002. 328 с.
Rehbinder M. Die Begründung der Rechtssoziologie durch Eugen Ehrlich. 2., völlig neu bearb. Aufl. Berlin:Duncker & Humblot, 1986. 147 S.: graph. Darst.; Bibliogr. Eugen Ehrlich S. 143-147.
Schröder J. Recht als Wissenschaft. Geschichte der juristischen Methodenlehre in der Neuzeit (1500-1990).Band 1 1500-1933. 3., überarbeitete und wesentlich erweiterte Auflage. München: C.H. Beck, 2020. XX, 511 S.
Schröder J. Recht als Wissenschaft. Geschichte der juristischen Methodenlehre in der Neuzeit (1500-1990).Band 2 1933-1990. 3., überarbeitete und wesentlich erweiterte Auflage. München: C.H. Beck, 2020. XVIII. 347 S.
Rückert J. Methodik des Zivilrechts – von Savigny bis Teubner. Baden-Baden: Nomos VerlagsgesellschaftmbH & Co. KG, 2017. 659 S.12. Rüthers B. Rechtstheorie und Juristische Methodenlehre.
, überarbeitete Auflage. München: C.H. Beck,2021. XXVIII, 627 S.
Müller F. Juristische Methodik. 7., stark erw. und bearb. Aufl. Berlin: Duncker & Humblot, 1997. 443 S.
Rehbinder M. Rechtssoziologie ein Studienbuch. 8., neu bearbeitete Auflage. München: C.H. Beck, 2014.XIV, 222 S.
Савчук С. В. Юридична соціологія: предмет та місце в системі юридичних наук. Чернівці: Рута,2003. 240 с.
Ehrlich E. Grundlegung der Soziologie des Rechts. München Leipzig: Duncker & Humblot, 1913. 409 S.
Ehrlich E. Die juristische Logik. Tübingen: Mohr, 1918. VII. 337 S.
Ehrlich E. Freie Rechtsfindung und freie Rechtswissenschaft: Vortrag gehalten in d. Jur. Ges. in Wien am 4.Maerz 1903. Leipzig: Hirschfeld, 1903. VI. 40 S.
Дигесты Юстиниана. Пер. с лат.; отв. ред. Л. Л. Кофанов. T. I. Москва: Статут, 2002. 584 с.
Загальна теорія права: підручник. За заг. ред. М.І. Козюбри. Київ: Ваіте, 2015. 392 с.
Ehrlich E. Grundlegung der Soziologie des Rechts. 4. Aufl., durchges. u. hrsg. von Manfred Rehbinder.Berlin: Dunker und Humblot, 1989. 441 S.
Alexy R. Recht, Vernunft, Diskurs. Die logische Analyse juristischer Entscheidungen. Studien zurRechtsphilosophie, Frankfurt/M. 1995, S. 13-51.
Fischer C. Topoi verdeckter Rechtsfortbildungen im Zivilrecht. Tübingen: Mohr Siebeck, 2007. XXVI.611 S.
Эрлих О. Основоположение социологии права. Пер. с нем. М. В. Антонова; под ред. В. Г. Графского,Ю. И. Гревцова. СПб.: Университетский издательский консорциум, 2011. 704 с.
Бартошек М. Римское право: понятия, термины, определения. Москва: Юрид. лит., 1989. 448 с.
R. Dworkin, The Model of Rules. Taking Rights Seriously, 2 ed, London 1978. Р. 15.
Alexy R., Recht, Vernunft, Diskurs Zum Begriff des Rechtsprinzips. Studien zur Rechtsphilosophie,Frankfurt/M. 1995. S. 177-212.
Alexy R., Gedächtnisschrift für Jürgen Sonnenschein, hg. v. J. Jickeli P. Kreutz/D. Die Gewichtsformel.Reuter, Berlin, 2003. S. 771-792; GreifRecht 10 (2010). S. 69-78.
Alexy R. Grundrechte und Verhältnismäßigkeit. Die Freiheit des Menschen in Kommune, Staat und Europa.Festschrift für Edzard Schmidt-Jortzig, hg. v. U. Schliesky/C. Ernst/S. E. Schulz, Heidelberg, 2011. S. 3-15.
Alexy R., F. Salinger (Hg.). Ideales Sollen und Optimierung. Rechtsstaatliches Strafrecht, Festschrift fürUlfrid Neumann, Heidelberg 2017, S. 17-30.
Alexy R. On Balancing and Subsumption. A Structural Comparison. Ratio Juris.2003. No16. S. 433-449.
Данильян О.Г., Дзьобань О.П., Максимов С.І. та ін. Філософія права: підручник. за ред. проф.О. Г. Данильяна. Харків: Право, 2009. 208 с.
Komprehension: Zusammenfassung, Vereinigung von Mannigfaltigem zu einer Einheit // https://www.duden.de/rechtschreibung/Komprehension (запит від 24.12.2021)
Шапп Я. Система германского гражданского права: учебник. Москва: Междунар. отношения,2006. 360 с.
Циппеліус Р. Юридична методологія. Київ: Реферат, 2004. 176 с.
Трутень В. В. Правіжний склад та принцип матеріальної експертизи. Філософія права і загальна тео-рія права. 2012. № 2. С. 277-287.
Павлюк А. Г. Поняття відведення, яке перешкоджає виникненню цивільного суб’єктивного прававимоги кредитора. Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наук. праць. 2012. Вип. 636. С. 79-82.
Павлюк А. Г. Поняття відведення, яке припиняє цивільне суб’єктивне право вимоги кредитора, щораніше виникло. Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наук. праць. 2013. Вип. 644. С. 92-95.
Larenz K. Methodenlehre der Rechtswissenschaft. 6., neu bearb. Aufl. Berlin etc.: Springer. XVIII. 1991.494 S.
