МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА СВІТОГЛЯДНІ ЗАСАДИ ПРАВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз правової діяльності як динамічного соціокультурного явища, що функціонує на стику філософії, юриспруденції та соціальних наук. Дослідження актуалізує проблему постійної трансформації правової діяльності під впливом сучасних глобальних викликів, зокрема цифровізації, кіберзагроз, міграційних криз та змін у суспільній свідомості. Автор обґрунтовує необхідність переосмислення традиційних підходів до розуміння правової діяльності через призму її методологічних, онтологічних та аксіологічних засад.Особлива увага приділяється аналізу діяльності як філософської категорії, що пройшла еволюцію від класичних метафізичних уявлень до сучасних інтерпретацій як відкритої, динамічної системи. У правовому вимірі ця категорія розглядається через три взаємопов’язані аспекти: правотворчість (нормотворчі процеси), правореалізацію (механізми застосування норм) та правозастосування (судову та адміністративну практику). Доводиться, що кожен з цих аспектів має власну онтологічну специфіку, але підпорядкований загальним закономірностям правової діяльності.Методологічний блок дослідження включає критичний аналіз традиційних (формально-юридичний, історико-правовий) та інноваційних (соціологічний, когнітивний) підходів до вивчення правової діяльності. Автор пропонує інтегративну модель методології, що поєднує філософсько-правову рефлексію з емпіричними соціальними дослідженнями. Підкреслюється роль міждисциплінарності у сучасних правових дослідженнях, зокрема використання досягнень когнітивних наук, штучного інтелекту та соціальної психології. Важливий розділ присвячено світоглядним детермінантам правової діяльності. Доводиться, що ціннісні орієнтири суб’єктів права (законодавців, суддів, правозастосовників) є ключовим фактором формування правових норм та їх реалізації. На прикладах ліберального, комунітарного та постмодерністського дискурсів показано, як світоглядні парадигми впливають на праворозуміння та правозастосування.Стаття містить цікаву позицію щодо перспектив розвитку правової діяльності в умовах цифрової трансформації. Особливо цінним є аналіз новітніх викликів, таких як автоматизація правозастосування, кіберзлочинність, проблеми регулювання штучного інтелекту. У висновках обґрунтовується необхідність розробки нової методології дослідження правової діяльності, яка б враховувала динамічний характер сучасних соціальних процесів.