ПРЕВЕНЦІЯ (ЗАПОБІГАННЯ) САМОВІЛЬНОГО ЗАЛИШЕННЯ ЧАСТИНИ АБО МІСЦЯ СЛУЖБИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ В УКРАЇНІ

Анотація

Проаналізовано актуальну проблему запобігання самовільному залишенню частини або місця служби (далі – СЗЧ) в умовах воєнного стану, що має значний вплив на обороноздатність української держави. Зауважено мультифакторний характер СЗЧ, яке призводить до зниження боєздатності військових підрозділів, створює дефіцит особового складу на важливих напрямках, погіршує військову дисципліну та має критичний вплив на оборотоздатність держави. Виконано аналіз статистичних даних, що стосуються кримінальних правопорушень у формі СЗЧ, який виявив значну динаміку зростання їх кількості та суттєве зниження ефективності кримінального переслідування за період повномасштабного вторгнення рф.Окреслено комплекс взаємопов’язаних ініціатив, спрямованих на ефективну превенцію СЗЧ. Зокрема, акцентовано на необхідності вдосконалення нормативно-правової бази, що охоплює не лише розробку і модифікацію норм, які визначають відповідальність за СЗЧ, але й створення механізмів для добровільного повернення та подальшої реінтеграції військовослужбовців. Підкреслено важливість імплементації міжнародних стандартів військового права та правозахисних норм для підвищення прозорості та справедливості у військовій сфері. Зазначено про необхідність посилення інституційної спроможності органів, що відповідають за забезпечення правопорядку та дисципліни у ЗСУ та запропоновано використання ризик-орієнтованих підходів для проактивного їх впливу на чинники, що зумовлюють СЗЧ. Підкреслено важливість створення сприятливого морально-психологічного клімату у військових підрозділах, що передбачає психологічну підтримку, ефективне вирішення конфліктів та запобігання нестатутним взаємовідносинам, забезпечення належних умов проходження служби, що значно знижує стресове навантаження та ризики СЗЧ. Визначено, що систематичне інформування військовослужбовців про їхні права, обов’язки, правові наслідки СЗЧ, а також про наявні механізми захисту їх інтересів сприяє формуванню високого рівня правової культури та сприятиме превенції СЗЧ. Визначено необхідність розробки і впровадження ефективних програм ресоціалізації для військовослужбовців, які вчинили СЗЧ, з метою відновлення потенціалу особового складу ЗСУ та його інтеграції в систему оборони держави.