ДЕРЖАВНО-ПРАВОВИЙ РОЗВИТОК РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ЗА ДОБИ ДОМІНАТУ: LEX FOEDUS І СУБ’ЄКТНІСТЬ СХОДУ ТА ЗАХОДУ

Автор(и)

  • В. М. Мельник

DOI:

https://doi.org/10.32782/klj/2024.2.1

Ключові слова:

правосуб’єктність, федерація, Римська імперія, домінат, тетрархія, август, Східна частина Римської імперії, Західна частина Римської імперії, lex foedus

Анотація

Пропонована стаття покликана виокремити та проаналізувати ключові риси державно-правового розвитку Римської імперії у період так званого «домінату». Йдеться про часовий відтинок 284-480 рр., коли імператори зосередили в своїх руках потужні адміністративні повноваження. В той момент августи розширюють власну юрисдикцію в сфері безпосереднього адміністрування провінцій. Натомість, повноваження Римського Сенату номіналізуються. Римська імперія де-юре зберігала ознаки республіканської форми державного правління. Отже, згідно законодавства, імператори керували саме республікою. Водночас, за доби домінату з’явилося більше фундаментальних ознак «федеративної» форми державного устрою. Впродовж 284-480 рр. еволюція римської федеративності була міцно пов’язана з юридичною технікою взаємодії імператорів і варварських племен. Імперія активно «надавала» варварським правителям статус «федератів». Після серйозних вторгнень варварів на римську територію (376 і 406 рр.), правовий режим lex foedus почав виконувати функцію захисту ефемерної влади західноримських імператорів на втрачених землях. Одним із «виходів» для себе римські августи визнали можливість «пожалування» варварським «королям» федератського статусу, що легалізував їхні політичні структури в межах імперської політико-правової системи. Класичними слід визнати угоди про «федератський» статус, підписані римськими імператорами з вестготами у Нижній Мезії (382 рік) і тими ж таки вестготами в Аквітанії (418 рік). Впродовж V століття Римська імперія отримала в своєму складі «варварські королівства» вестготів, бургундів, вандалів, свевів, алеманнів, остготів тощо. Всі ці політичні утворення визнавали верховну владу західного чи східного римського імператора. Після вбивства Юлія Непота (480 рік), варварські королі проголосили своїм «єдиним» імператором східноримського правителя Зенона Ісавра (476-491). Відтак, Римська імперія не зазнала «краху», а продовжила історичне існування зі столицею в офіційному «Новому Римі» (Константинополі). Відповідно, значущою історико-юридичною проблемою видається конституювання та функціонування «Сходу» та «Заходу» Римської імперії.

Посилання

Лоський Костянтин. Нарис римської історії. К.: Центр учбової літератури, 2021. 146 с.

Rees Roger. Diocletian and the Tetrarchy. Edinburgh: Edinburgh University Press, 2004. XVI+219 pp.

Waldron Byron. Dynastic Politics in the Age of Diocletian (AD 284-311). Edinburgh: Edinburgh University Press, 2022. XXII+274 pp.

Kolb F. Diocletian und die Erste Tetrarchie: Improvisation oder Experiment in der Organisation monarchischer Herrschaft? Berlin-New York: De Gruyter, 1987. IX+205 s.

Мельник В. М. Республіканський характер Римської імперії: принципат і домінат як публічно-правові режими. // Юридичний вісник. 2023. № 1. С. 21-31.

Hekster Olivier. Rome and its Empire, AD 193-284. Edinburgh: Edinburgh University Press, 2008. XX+183 pp.

Barnes Timothy D. Constantine and Eusebius. Cambridge, Mass.: Harvard University Press, 1981. VI+458 pp.

Pohlsander Hans. The Emperor Constantine. London & New York: Routledge, 2004. 144 p.

Мельник В. М. Ідеї міжнародної правосуб’єктності в політичній діяльності та нормативних актах імператора Константина Великого. // Актуальні проблеми політики. 2023. Випуск 72. С. 17-26.

Џомић В. Правна природа слободе вероисповести у Галеријевом и Миланском едикту. // Свети цар Константин и хришћанство. Т. I. Ниш, 2013. С. 359-368.

Marcone Arnaldo. Pagano e cristiano. Vita e mito di Costantino. Bari: GLF editori Laterza, 2002. 228 p.

Шукунда М. Љ., презв. Верска политика Римског Царства од 311-380 године. Београд, 2017. 373 с.

Odahl Charles Matson. Constantine and the Christian Empire. New York: Routledge, 2004. XVIII+400 pp.

Clauss M. The Roman Cult of Mithras: The God and his Mysteries. Edinburgh: Edinburgh University Press, 2000. XXIV+198 pp.

Leadbetter William Lewis. Galerius and the Will of Diocletian. Roman Imperial Biographies. London & New York: Taylor and Francis, 2009. XVI+280 pp.

Watson Alaric. Aurelian and the Third Century. London: Routledge, 2004. XVI+303 pp.

Maškin N. A. Istorija starog Rima. 9-o izd. Beograd: Naučna, 2002. 590 s.

Kettenhofen Erich. Die Eroberung von Nisibis und Karrhai durch die Sāsāniden in der Zeit Kaiser Maximins, AD 235/236. // Iranica Antiqua. 1995. Bd. 30. S. 159-177.

Southern Patricia. The Roman Empire from Severus to Constantine. London: Routledge, 2001. XVI+501 pp.

Farrokh Kaveh. Shadows in the Desert: Ancient Persia at War. Oxford: Osprey Publishing, 2007. 320 p.

Musset Lucien. Les Invasions: les vagues germaniques. Paris: Presses universitaires de France, 1965. 330 p.

Тиліщак Володимир. Готи над Гнізною. Таємниці давнього некрополя. К.: Смолоскип, 2018. 144 с.

Mecella Laura. Dexippo di Atene. Testimonianze e frammenti. Introduzione, edizione, tradizione e commento. Tivoli: Tored Edizioni, 2013. XXXI+678 pp.

Светоній Транквілл Ґай. Життєписи Цезарів. / Переклав з латини Павло Содомора. Львів: Видавництво «Апріорі», 2023. 360 с.

Петречко О. М. Суспільно-політичний розвиток Римської Імперії в І – на початку III ст. н. е.: від «відновленої» Республіки до сенатської монархії. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. 396 с.

Петречко О. М. Державне управління Риму доби принципату (І – ІІ ст. н. е.). // Проблеми гуманітарних наук. 2006. Випуск ХVIII. С. 114-123.

Timo Stickler: The Foederati. // The Blackwell Companion to the Roman Army. Ed. by Paul Erdkamp. Oxford: Blackwell, 2007. Pp. 495-514.

Weingartner Michael. Liquidating the Independent State Legislature Theory. // Harvard Journal of Law and Public Policy. 2023. Vol. 46. Issue 1. Pp. 135-220.

Мельник В. М. Правосуб’єктність Римської імперії в процесі інституціоналізації домінату: передумови та наслідки тетрархії. // Juris Europensis Scientia. 2023. № 4. С. 7-12.

Doležal Stanislav. Constantine’s Military Operations against the Goths and the Sarmatians in 332 and 334. // Eirene. Studia Graeca et Latina. 2019. Vol. LV. No I-II. Pp. 231-257.

Мельник В. М. Ідеологічні та термінологічні проблеми в римсько-іранській дипломатії часів імператора Константина (324-337 рр.). // Філософія в сучасному науковому та соціально-політичному дискурсах. Матеріали доповідей та виступів IV Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю (16-17 листопада 2023 року). Вінниця, 2024. С. 112-117.

Brent Allen. Ignatius of Antioch and the Imperial Cult. // Vigiliae Christianae. 1998. Vol. 52. Issue 1. Pp. 30-58.

Congar Yves. Neuf cents ans après: notes sur le “Schisme oriental”. Chevetogne: Éditions de Chevetogne, Monastère de l’Exaltation de la Sainte Croix 1954. 95 p.

Ayres Reseña de Lewis. Nicaea and its Legacy, An Approach to Fourth-Century Trinitarian Theology. Oxford: Oxford University Press, 2006. 496 pp.

Кримський А. Ю. Партія та Аршакіди, звідки їхня держава взялася. / Кримський А. Ю. Вибрані сходознавчі праці в п’яти томах. Том IV Іраністика. К.: Інститут сходознавства НАНУ, 2008. С. 93-236.

де Фріс Вільгельм, Бирля Октавіян, Ґілл Джозеф, Лацко Міхал. Рим і патріярхати Сходу. / Серія «Пам’ятки історично-богословської думки», випуск другий. Переклад з німецької О. Конкевича, С. Матіяш. Львів: Видавництво УКУ, 2015. 416 с.

Eusebius. Life of Constantine. Introduction, translation, and commentary by Averil Cameron and Stuart G. HallCameron. New York: Oxford University Press, 1999. XV+395 pp.

Ammianus Marcellinus. Das römische Weltreich vor dem Untergang. / Sämtliche erhaltene Bücher. Übersetzt von Otto Veh. Eingeleitet und erläutert von Gerhard Wirth. Zürich und München: Artemis, Die Bibliohek der Alten Welt, 1974. XXX+950 s.

The Roman Eastern Frontier and the Persian Wars AD 226-363. A Documentary History. Ed. by Michael H. Dodgeon, Samuel N. C. Lieu. London-New York: Routledge, 1994. XXIII+430 pp.

Smith Kyle. Constantine and the Captive Christians of Persia: Martyrdom and Religious Identity in Late Antiquity. Berkeley: University of California Press, 2016. XXII+232 pp.

Cuneo Paola Ombretta. La legislazione di Costantino II, Costanzo II e Costante (337-361). Milano: Giuffrè, 1997. CXVIII+518 pp.

Lenski Noel Emmanuel. Failure of Empire. Valens and the Roman State in the Fourth Century A. D. Berkeley: University of California Press, 2002. XIV+454 pp.

Bowersock G. W. Julian the Apostate. London: Duckworth, 1978. XII+135 pp.

Emperor and Author: The Writings of Julian the Apostate. / Edited by Nicholas Baker-Brian and Shaun Tougher. Swansea: Classical Press of Wales, 2012. XXI+384 pp.

Ta’rikh al-rusul wa’l-mulnk: The History of Al-Ṭabarī. Vol. V. The Sāsānids, the Byzantines, the Lakmids, and Yemen. Translated and annotated by C. E. Bosworth. Albany: State University of New York Press, Columbia University Center for Iranian Studies, 1999. XXXV+458 pp.

Hunt David. Julian. // The Cambridge Ancient History: The Late Empire. A.D. 337-425. Vol. XIII. Edited by Averil Cameron, Peter Garnsey. Cambridge: Cambridge: University Press, 1998. Рр. 44-77.

Curran John. From Jovian to Theodosius. // The Cambridge Ancient History: The Late Empire. A.D. 337-425. Vol. XIII. Edited by Averil Cameron, Peter Garnsey. Cambridge: Cambridge University Press, 1998. Pp. 78-110.

Hughes Ian. Imperial Brothers. Valentinian, Valens and the Disaster at Adrianople. Barnsley: Pen & Sword, 2013. 282 pp.

Bayless William. The political unity of the Roman Empire during the desintegration of the West, A. D. 395-457. PhD thesis Brown University. Providence, 1972. 218 pp.

Errington Malcolm R. Roman Imperial Policy from Julian to Theodosius. / Studies in the History of Greece and Rome. Chapel Hill: University of North Carolina Press, 2006. XII+336 pp.

Gibbon Edward. The History of the Decline and Fall of the Roman Empire. Volume 1 (AD 180-476). New York: The Modern Library, 1932. IV+2537 pp.

Yilmazata Mehmet. Notes on the Res Gestae and Historiographical Views towards the Battle of Adrianople (378 AD). // Journal of Ancient History and Archaeology. 2018. Vol. 5. Issue 3. Pp. 24-34.

The Ecclesiastical History of Socrates, surnamed Scholasticus, or the Advocate. London: H. Bohn, 1853. XX+475 pp.

Goffart Walter. Barbarian Tides: The Migration Age and the Later Roman Empire. Philadelphia: University of Pennsylvania Press, 2006. X+372 pp.

Heather Peter. The Restoration of Rome: Barbarian Popes and Imperial Pretenders. London: Macmillan, 2013. XVIII+470 pp.+XVI ill.

Bury John Bagnell. History of the Later Roman Empire from the Death of Theodosius I to the Death of Justinian. AD 395 to 565. Volume 1. London: Macmillan & Co., 1923. XXV+471 pp.

Grant Michael. From Rome to Byzantium: The Fifth Century AD. London and New York: Routledge, 1998. XIII+203 pp.

Maspero Jean. Φοιδερᾶτοι et Στρατιῶται dans l’armée byzantine au VI siècle. // Byzantinische Zeitschrift. 1912. Bd. 21. No 1. S. 97-109.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-07-22

Як цитувати

Мельник, В. М. (2024). ДЕРЖАВНО-ПРАВОВИЙ РОЗВИТОК РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ЗА ДОБИ ДОМІНАТУ: LEX FOEDUS І СУБ’ЄКТНІСТЬ СХОДУ ТА ЗАХОДУ. Київський часопис права, (2), 7-16. https://doi.org/10.32782/klj/2024.2.1

Номер

Розділ

ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА