ОКРЕМІ ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕРВЕНЦІЇ ДЕРЖАВИ У СФЕРУ ВИРОБНИЦТВА МАЙНОВИХ БЛАГ І ЇЇ ВПЛИВУ НА СВОБОДУ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИВАТНИХ ТОВАРОВИРОБНИКІВ У НОВИЙ І НОВІТНІЙ ЧАСИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/klj/2023.4.3Ключові слова:
підприємництво, свобода підприємницької діяльності, приватні товаровиробники, держава, інтервенції.Анотація
Анотація. Стаття присвячена розгляду окремих особливостей інтервенції держави у сферу виробництва майнових благ і її впливу на свободу підприємницької діяльності приватних товаровиробників у новий і новітній часи. Автором розглядаються передумови розширення участі держави у внутрішніх ринкових відносин у новий та новітній час, а також визначаються основні моделі інтервенції держави у сферу виробництва майнових благ. Встановлюється, що у відповідний історичний період відбувалося розширення правового статусу держави відносно суб’єктів підприємницької діяльності – учасників внутрішніх ринкових відносин. Відповідні зміни відбувались внаслідок інтервенції держави у відповідну сферу внутрішніх ринкових відносин, що пов’язувалось з реалізацією нею однією з двох моделей розширення своєї участі кожна з яких у різній мірі пов’язувалась з обмеженням свободи підприємницької діяльності приватних товаровиробників. Радикальна модель почала активно застосовуватись у Східній Європі, зокрема Радянським Союзом, який фактично трансформувався зі споживача майнових благ у їх монопольного виробника шляхом практично повної ліквідації свободи підприємницької діяльності приватних товаровиробників. Своєю чергою держави Західної Європи орієнтувались у своєму розвитку на збереження приватного бізнесу, однак при цьому забезпечили впровадження юридичних механізмів обмеження свободи підприємництва, зокрема шляхом націоналізації майна підприємців як заходу, що використовувався лише у крайній необхідності і в публічних інтересах. Модель, яка передбачала виключно «споживацьку» орієнтацію держави у внутрішніх ринкових відносинах не вистояла під тиском економічних змін, зумовлених індустріальними проривом. У подальшому окреслені вище зміни потужно укорінилися у суспільстві і наразі отримують відображення у сьогоденних особливостей відносин, що складаються між державою і суб’єктами підприємницької діяльності.
Посилання
Моісеєнко Ю. М. Окремі історичні аспекти інтервенції держави у сферу виробництва майнових благ і її впливу на свободу підприємницької діяльності приватних товаровиробників (від античності до раннього нового часу). Київськ. часопис права. 2023. № 3. С. 39–44.
Yarotskiy V., Spiesivtsev D. Evolution of the Forms of Threats to the Inviolability of Property Rights during Interstate Military Conflicts. Journal of Advanced Research in Law and Economics. 2019. Vol. X, Issue 7(45). P. 2170–2175.
Fremdling R. Industrial Revolution and Scientific and Technological Progress. Research Memorandum. 1996. 31 p. URL: https://www.researchgate.net/publication/5064586_Industrial_Revolution_and_Scientific_and_Technological_Progress (access date: 28.10.2023).
Stearns P. N. The Industrial Revolution in World History. 4th ed. Boulder: Westview Press, 2013. 318 p.
Кириченко О. С. Промислові революції та теоретичне узагальнення тенденцій розвитку. Вісник ОНУ імені І. І. Мечникова. 2019. Т. 24, Вип. 3 (76). С. 37–40.
Жданова Л. Л. Промислова революція та індустріалізація: розвиток продуктивних сил та перетворення інститутів. Наук. вісн. Міжнар. гуманітар. ун-ту. Серія: Економіка і менеджмент. 2015. Вип. 11. С. 8–11.
Engelbrecht H. C., Hanighen F. C. Merchants of Death: A Study of an International Armament Industry. New-York: Dodd, Mead & Company, 1934. 308 p.
Bognetti G. History of Western State-Owned Enterprises: From the Industrial Revolution to the age of Globalization. The Routledge Handbook of State-Owned Enterprises. Edited by L. Bernier, M. Florio, P. Bance. New-York / Abingdon: Routledge, 2020. 654 p.
Millward R. Public Enterprise in the Modern Western World: an Historical Analysis. Annals of Public and Cooperative Economics. 2011. Vol. 82, Issue 4. P. 375–398.
Buchheim C. та Scherner J. The Role of Private Property in the Nazi Economy: The Case of Industry. The Journal of Economic History. 2006. Vol. 66, No. 2. P. 390–416.
