ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ СУБ’ЄКТІВ ПРАВОВІДНОСИН У СФЕРІ ТРАНСКОРДОННОГО СУРОГАТНОГО МАТЕРИНСТВА
DOI:
https://doi.org/10.32782/klj/2022.2.5Ключові слова:
сурогатне материнство, транскордонне сурогатне материнство, допоміжні репродуктивні технології, репродуктивні права, права у сфері охорони здоров’яАнотація
У статті звернено увагу, що одним з видів допоміжних репродуктивних технологій є метод сурогатного материнства, який, до речі, є був популярним в Україні серед іноземних громадян. Це відносно новий вид допоміжних репродуктивних технологій, який піднімає ряд етичних проблем, які потребують не просто констатації, а чіткого юридичного вирішення. У той же час, правове регулювання сурогатного материнства, у тому числі за участю іноземних елементів, в нашій державі не є достатньо врегульованим, внаслідок чого існує потенційна загроза порушення прав кожного з суб’єктів таких правовідносин (у тому числі найслабшої сторони – дитини, народженої сурогатною матір’ю). Дійсно, у цілому відповідні правовідносини врегульовані фрагментарно – різні сторони таких правовідносин регулюються різними нормативно-правовими актами. Автор приділив увагу дослідженню сучасного стану правового регулювання правовідносин у сфері транскордонного сурогатного материнства, а також існуючих ризиків для забезпечення прав суб’єктів відповідних правовідносин. Констатовано, що на сьогодні правове регулювання забезпечення прав суб’єктів правовідносин у сфері транскордонного сурогатного материнства вимагає бути кращим Зокрема, запропоновано встановити вимоги щодо обов’язкового нотаріального посвідчення договорів про сурогатне материнство, а також пред’являти вимоги до віку і стану здоров’я потенційних батьків. Також звернено увагу, що колізійне регулювання відносин у сфері транскордонного сурогатного материнства призводить до того, що часом іноземцям доводиться звертатися до українських судів для захисту своїх прав у репродуктивній сфері. Як наслідок, іноземцям, в державах яких встановлено спеціальний порядок реєстрації батьківства щодо дітей, народжених шляхом сурогатного материнства за кордоном, доводиться звертатися до українських судів, які переважно задовольняють вимоги заявників, сприяючи їм у реалізації репродуктивних прав.
Посилання
Цивільний кодекс України: Закон України від16.01.2003 № 435-IV. Відомості Верховної Ради України від 03.10.2003. 2003 р., № 40, стаття 356.
Сімейний кодекс України. ВВР України. 2002. № 21–22. Ст. 135.
Основи законодавства України про охорону здоров’я: Закон України від 19.11.1992 № 2801-XII. Відомості Верховної Ради України від 26.01.1993. 1993 р., № 4, стаття 19.
Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, затверджений Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.09.2013 № 787. Офіційний вісник України від 01.11.2013. 2013 р., № 82, стор. 446, стаття 3064, код акта 69367/2013.
Проект Закону про допоміжні репродуктивні технології (№ 8629 від 19.07.2018). URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=64477
Проект Закону про допоміжні репродуктивні технології № 8629-1 від 01.08.2018). URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=64502
Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмежень у використанні допоміжних репродуктивних технологій (№ 8282 від 23.03.2011). URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?pf3516=8282&skl=7
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 серпня 2020 року (№ 357/6418/20). URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/90834504
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 вересня 2019 року (№ 361/4898/19). URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/84422014
Постанова Київського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року (справа № 760/26991/19). URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/86434765