ОБ’ЄКТ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ, ЩО ВЧИНЯЮТЬСЯ НЕПОВНОЛІТНІМИ У СФЕРІ НЕЗАКОННОГО ОБІГУ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН, ЇХ АНАЛОГІВ ТА ПРЕКУРСОРІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/klj/2021.4.44Ключові слова:
об’єкт кримінального правопорушення, наркотичні засоби, психотропні речовини, ана- логи наркотичних засобів, прекурсори наркотичних засобів, неповнолітні.Анотація
Стаття містить аналіз наукових досліджень проблем визначення об’єкта кримінальних право-порушень, що вчиняються неповнолітніми у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропнихречовин, їх аналогів та прекурсорів. Авторка приділила увагу дискусійним питанням визначення об’єктакримінального правопорушення, що є актуальними в теорії кримінального права України та вказала, щоціннісна концепція об’єкта кримінального правопорушення є найбільш оптимальною і дозволяє повно змо-делювати об’єкт злочинів проти здоров’я населення.У науковій статті проаналізовані проблеми визначення родового, видового та безпосереднього об’єктакримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їханалогів і прекурсорів. Відзначено, що визначення безпосереднього об’єкта вказаних кримінальних право-порушень, що вчиняються із залученням неповнолітнього, має свою специфіку, адже він стосується кримі-нально-правової охорони прав і законних інтересів неповнолітніх осіб.Підкреслено, що терміни «здоров’я особи» та «здоров’я населення» варто відмежовувати. В основутакого відмежування покладено не тільки кількісні показники, а й змістовні. Адже особливістю поняття«здоров’я населення» є те, що воно спирається не тільки на медичні характеристики, а й більшою мірою насоціальні його компоненти.Відзначається, що основним безпосереднім об’єктом кримінальних правопорушень, що вчиняютьсянеповнолітніми у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та пре-курсорів, є здоров’я населення як врегульована нормами права сукупність суспільних відносин, що забезпе-чують певний ступінь фізичного, психічного і психологічного благополуччя невизначеного кола осіб. Окрімтого, варто виділити додатковий безпосередній об’єкт, який в окремих кваліфікованих (особливо кваліфіко-ваних) складах виступає обов’язковим – інтереси неповнолітніх, умови нормального розвитку і правильногоморального виховання неповнолітніх, громадський порядок тощо.
Посилання
Кримінально-правова характеристика злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропнихречовин, їх аналогів або прекурсорів : посібник для підрозділів Національної поліції у схемах / С.Я. Бурдата ін. Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2019. 48 с.
Глистин В.К. Проблема уголовно-правовой охраны общественных отношений. Объект и квалифика-ция преступлений. Ленинград, 1979. 127 с.
Майоров А.А., Малинин В.Б. Наркотики: преступность и преступления. Санкт-Петербург : Юриди-ческий центр «Пресс», 2002. 290 с.
Давидович І.І., Задоя К.П. Ціннісна концепція об’єкта злочину в доктрині кримінального праваУкраїни: проблеми філософського підґрунтя. Прикарпатський юридичний вісник. 2019. Вип. 4 (29).Т. 1. С. 111–115.
Фесенко Є.В. Злочини проти здоров’я та системи заходів із його охорони : монографія. Київ : Атіка,2004. 280 с.
Фесенко Є.В. Об’єкт злочину з погляду реалій. Юридичний вісник України. 1997. № 33. С. 75–78.
Матишевський П.С. Кримінальне право України: Загальна частина : підручник для студентів юридич-них вузів і факультетів. Київ : А.С.К., 2001. 347 с.
Андрушко П.П., Стрижевська А.А. Загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності.Законодавство України: науково-практичні коментарі. 2005. № 9. С. 28–87.
Андрушко П.П., Стрижевська А.А. Злочини у сфері службової діяльності: кримінально-правовахарактеристика : навчальний посібник. Київ : Юрисконсульт, 2006. 342 с.
Загальна теорія здоров’я та здоров’язбереження : колективна монографія / за заг. ред. Ю.Д. Бойчука.Харків, 2017. 488 с.
Казначеев В.П. Теоретические основы валеологии. Новосибирск : Наука, Сиб. отд., 1993. 121 с.
Кудрявцева Е.Н. Здоровье человека: проблемы, суждения. Вопросы философии. 1987. № 12. С. 98–109.