ЖЕРТВА НАСИЛЬНИЦЬКИХ ЗЛОЧИНІВ – КЛЮЧОВЕ ПОНЯТТЯ ВІКТИМОЛОГІЇ

Анотація

Україна на сучасному етапі свого розвитку переживає глибоку соціальну та політичну кризу, а в їїмежах і стан усе більшої криміналізації багатьох сфер життєдіяльності, і на рівні масових явищ, і на індивідуаль-ному рівні. Наслідком такої негативної ситуації є погіршення контролю з боку держави над злочинністю (від їїіндивідуальних проявів до терористичних), зниження життєвого рівня багатьох сімей, підвищена чутливість соці-уму до психологічно подразнювальних факторів, правовий нігілізм і, як результат, сплеск насильства. Це потребуєвід практиків і науковців продовження вивчення цього явища та вироблення адекватних профілактичних, кримі-нологічних, кримінально-правових тощо заходів для нейтралізації загроз і загалом можливості його спричинення.Вивчення насильства неможливе без вивчення його наслідків і передумов, а також об’єкта такого насильства.Інтерес до потерпілого, власне, і зумовлений тим, що він є необхідним елементом криміногенного кон-флікту – одного зі складників, поряд із особою злочинця, кримінально-насильницької поведінки. Та й кри-мінологічна характеристика особи, що вчиняє насильницькі дії, буде цінною та повною лише за умовидоповнення її віктимологічними характеристиками. У такому разі матимемо змогу уникнути однобічностікримінологічних досліджень, де особа й поведінка злочинця не доповнюються характеристиками жертвизлочину, а розглядаються окремо, без зв’язку одна з одною. Вивчаючи жертву в різних аспектах і її рольу генезисі злочину, кримінальна віктимологія виходить із того, що поведінка особи за своєю природою можебути не тільки злочинною, а й необачною, ризикованою, легковажною, розпущеною, інколи провокаційною,отже, небезпечною для самої себе, що, природно, збільшує її схильність до злочинних зазіхань. У цьомуплані додаткового значення набувають характеристики особи: вік, стать, соціальний статус, виконувані соці-альні ролі, професія, готовність діяти в критичній ситуації певним чином, а також навколишнє середовище,конкретна ситуація, поводження третіх осіб тощо. Сполучення об’єктивних і суб’єктивних чинників і їх вза-ємодія впливають на здатність тієї або іншої особи стати потерпілою від злочину.