СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ Й ПЕРСПЕКТИВИ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ПРИНЦИПУ ЄДНОСТІ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ ТА БУДІВЕЛЬ І СПОРУД, ЯКІ НА НІЙ РОЗТАШОВАНІ

Анотація

Актуальність статті полягає в тому, що в сучасних умовах усе більшою стає потреба цілісногосприйняття земельної ділянки й будівель і споруд, що на ній розташовані. Численні правові проблеми ство-рюють ситуації, коли в особи оформлене право на нерухоме майно – будівлі та споруди, але при цьому немаєправ на земельну ділянку. Використання принципу єдності в таких випадках є ускладненим хоча б через те,що на земельній ділянці можуть бути розташовані кілька будівель і споруд або ж частини однієї й тієї самоїбудівлі можуть належати різним власникам. Існують і ситуації, коли власник земельної ділянки претендує набудівлю, яка в силу різних обставин йому не належить на праві власності, або ж намагається створити длявласника будівлі перешкоди в її використанні, змушуючи до відчуження на невигідних умовах. Стаття при-свячена давній проблемі сприйняття земельної ділянки та будівель і споруд, що на ній розташовані, як єди-ного цілого і єдиного об’єкта правовідносин. Незважаючи на те що таке сприйняття видається очевидним,а також на багатий досвід правового регулювання відносин на засадах єдності земельної ділянки та буді-вель і споруд, які на ній розташовані, в Україні сьогодні правові конфлікти між власниками й володільцямиземельних ділянок і нерухомого майна є досить поширеним явищем. У роботі аналізуються причини, щопризводять до подібних протиріч, головними з яких є своєрідний розвиток та еволюція вітчизняної правовоїсистеми, яка тривалий час допускала окремий оборот зведеній на земельній ділянці нерухомості окремо відсамої земельної ділянки. Хоча можливості для такого окремого обороту останній часом були істотно звуже-ні, досі закон допускає виникнення права власності на нерухомість, розташовану на чужій землі. Визначено,що принцип єдності земельної ділянки й будівель і споруд, на ній розташованих, – це керівна ідея, призна-ченням якої є виключення ситуацій, у яких будівля й земельна ділянка є об’єктами конкуруючих прав таінтересів різних суб’єктів, а в разі, якщо така конкуренція прав виникла з різних причин, принцип має бутидороговказом щодо того, як цю ситуацію цивілізовано вирішити з максимальним урахуванням інтересів усіхсуб’єктів, які добросовісно набули свої права, що вступили згодом у протиріччя.