КІБЕРЗЛОЧИНИ: СУЧАСНІ ВИКЛИКИ КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВУ

Автор(и)

  • А. В. Тарнаруцька Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького https://orcid.org/0009-0003-8246-2128
  • Т. Б. Ніколаєнко Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького https://orcid.org/0000-0002-4587-2561

DOI:

https://doi.org/10.32782/klj/2026.3.42

Ключові слова:

кіберзлочини, об’єкт злочину, суб’єкт злочину, предмет злочину, територіалізація злочину, штучний інтелект, воєнні злочини

Анотація

У статті проведено дослідження сучасних викликів, які у зв’язку із цифровізацією державного сектору, впровадження кіберфізичних систем у промисловість та енергетику створили, з однієї сторони безпрецедентні можливості для загальносвітового прогресу, з іншої сторони, відкриті питання, які потребують системного підходу щодо зміни усталених постулатів щодо об’єкта, суб’єкта, предмета та місця вчинення кіберзлочинів. Висвітлено, що в умовах розвитку технологій є потреба у перегляді правових положень у чинному КК щодо територіалізації вчинення кіберзлочинів з можливістю притягнення винних до відповідальності. Проаналізовано, що нові форми посягань (маніпуляції ШІ, крадіжки віртуальних активів, атаки на інтернет речей) потребують перегляду об’єктів правової охорони в контексті захисту кіберпростору. Окреслено, що з розвитком децентралізованих фінансів, технології блокчейн та віртуальних активів необхідно розширити предмети кіберзлочинів, унормувати заходи для забезпечення притягнення до відповідальності, на кштал «крипто-арешту» в мережі, правового врегулювання статусу смарт-контрактів, а також впровадження спеціальної кримінальної відповідальності для розробників та власників ШІ за неналежний нагляд за автономними системами. Встановлено, що сучасне кримінальне законодавство повинно враховувати при визначенні суті шкоди, які заподіюється від вчинення кіберзлочинів в розрізі системного аналізу деструктивного їх впливу на інформаційні та управлінські процеси на рівні державі. Сучасні кібератаки, які в умовах воєнного стану впливають на забезпечення критичної інфраструктури, критичної інформаційної інфраструктури та за своїми наслідками є загрозою національній та громадській безпеці, доцільно розглянути такі кіберзлочини в системі воєнних злочинів.

Посилання

Casey E. Digital Evidence and Computer Crime: Forensic Science, Computers and the Internet. 3rd ed. Burlington : Academic Press, 2011. 840 p. URL: https://shop.elsevier.com/books/digital-evidence-and-computer-crime/casey/978-0-08-092148-8.

Cumbhadrika C., Herman K. Utilization of Artificial Intelligence in Cybercrime Investigation Process and Protection of Suspects’ Human Rights. Global International Journal of Law and Social Sciences. 2025. Vol. 3, № 3. URL: https://www.researchgate.net/publication/397881735.

Directive (EU) 2022/2555 of the European Parliament and of the Council of 14 December 2022 on measures for a high common level of cybersecurity across the Union (NIS2 Directive). URL: https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2022/2555/oj.

Mordvyntsev M. V., Pashniev D. V., Khliestkov O. V. International Models of Legal Regulation for Combating Cybercrime: Recommendations for Ukraine. Проблеми законності. 2025. № 1. URL: https://pb.univd.edu.ua/index.php/PB/article/view/894.

Second Additional Protocol to the Convention on Cybercrime on enhanced co-operation and disclosure of electronic evidence : international treaty of 12 May 2022. URL: https://www.coe.int/en/web/cybercrime/second-additional-protocol.

Varela Enríquez C., Toasa R., Urdaneta M. The Use of Artificial Intelligence in Cybercrime: Impact Analysis in Ecuador and Mitigation Strategies. Journal of Cybersecurity and Privacy. 2025. Vol. 5, № 4. DOI: https://doi.org/10.3390/jcp5040100.

Бутузов, В. (2011). Системно-структурний аналіз як метод дослідження протидії комп’ютерній злочинності. Правова інформатика, (1), 67-71.

Демедюк С. В., Користін О. Є. Тенденції та характерні особливості online-шахрайства в Україні. Наука і правоохорона. 2024. № 3–4 (142–154). DOI: https://doi.org/10.36486/np.2024.3(65).12

Дудоров О. О., Хавронюк М. І. Кримінальне право України : навчальний посібник. Київ : Ваіте, 2014. 944 с.

Конвенція про кіберзлочинність : міжнародний документ від 23.11.2001 (Budapest Convention). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_575.

Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14.

Кудінов В. А., Орлов Ю. Ю. Підготовка фахівців з протидії кіберзлочинності. Бюлетень з обміну досвідом роботи. 2011. № 138. С. 23–34.

Кримінальний процесуальний кодекс України : Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.

Погорецький М. А. Цифрові технології та докази у розслідуванні злочинів проти основ національної безпеки України: процесуальні проблеми та європейські стандарти. Аналітично-порівняльне правознавство. 2025. Т. 3, № 5. DOI: https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.05.3.37.

Про захист персональних даних : Закон України від 01.06.2010 № 2297-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17.

Про основні засади забезпечення кібербезпеки України : Закон України від 05.10.2017 № 2163-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2163-19.

Шеломенцев В. П. Організована кіберзлочинність: до визначення поняття. Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). 2009. Вип. 21. С. 314–322.

Schneier, B. Click Here to Kill Everybody: Security and Survival in a Hyper-connected World. W.W., 2021.

Кримінальний кодекс України : Кодекс України; Кодекс, Закон від 05.04.2001 № 2341-III // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/2341-14 (дата звернення: 06.07.2026)

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-11-16

Як цитувати

Тарнаруцька, А. В., & Ніколаєнко, Т. Б. (2026). КІБЕРЗЛОЧИНИ: СУЧАСНІ ВИКЛИКИ КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВУ. Київський часопис права, (3), 322–327. https://doi.org/10.32782/klj/2026.3.42

Номер

Розділ

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО, КРИМІНОЛОГІЯ