ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗНАНЬ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ, УЧИНЕНИХ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИМИ ОРГАНІЗОВАНИМИ ГРУПАМИ ТА ЗЛОЧИННИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/klj/2026.3.39Ключові слова:
знання, експерт, спеціаліст, дослідження, експертиза, докази, інформація, цифровізація, фінанси, документиАнотація
У статті досліджено використання спеціальних знань під час розслідування кримінальних правопорушень, учинених транснаціональними організованими групами та злочинними організаціями. Вихідним є положення, що у таких провадженнях спеціальні знання не повинні зводитися до епізодичного залучення спеціаліста під час окремої процесуальної дії або до призначення експертизи після вилучення об’єктів. Їх доцільно розглядати як послідовний пізнавальний супровід розслідування, який починається з визначення природи невідомої інформації, продовжується вибором обізнаної особи та належної форми використання її знань і завершується перевіркою та поєднанням отриманого результату з іншими доказами. Розмежовано функції спеціаліста й експерта, а також консультативну, технічну, дослідницьку та перевірочну складові використання спеціальних знань. Обґрунтовано, що специфіка транснаціональної організованої діяльності зумовлює потребу поєднання знань у сфері цифрових технологій, фінансів, бухгалтерського обліку, дослідження документів, мовлення, телекомунікацій, матеріалів і речовин залежно від конкретного механізму кримінальної діяльності. Визначено особливості роботи з віддаленими електронними даними, багатоланковими фінансовими операціями, документами різних держав, кодованим спілкуванням та результатами досліджень, проведених за межами України. Запропоновано застосовувати пізнавальну карту потреби у спеціальних знаннях, яка пов’язує факт, що підлягає перевірці, галузь знань, об’єкт, форму залучення фахівця, очікуваний результат і спосіб його подальшої процесуальної перевірки. Сформульовано вимоги до постановки питань експертові, підготовки об’єктів, оцінки висновку та використання допоміжних консультацій. Доведено, що результативність спеціальних знань визначається не кількістю залучених фахівців чи експертиз, а правильністю встановлення пізнавальної потреби, компетентністю відповідної особи, належністю вихідних матеріалів і можливістю простежити зв’язок спеціального висновку з конкретними обставинами кримінального провадження.
Посилання
Кримінальний процесуальний кодекс України : Закон України від 13 квітня 2012 р. № 4651-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text
Про судову експертизу : Закон України від 25 лютого 1994 р. № 4038-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text
Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень : наказ Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 р. № 53/5. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98#Text
Степанюк Р. Л., Лапта С. П. Співвідношення правових і спеціальних знань у кримінальному провадженні. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Право». 2013. № 1082. Вип. 16. С. 196–199. URL: https://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/2484
Пиріг І. В., Бідняк Г. С. Використання спеціальних знань на досудовому розслідуванні : навч. посібник. Дніпро : Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2019. 140 с. URL: https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/3719
Пчолкін В. Д., Мурадли А. І. Використання спеціальних знань у процесі розслідування кримінальних правопорушень, що вчиняються у сфері виробництва споживчих товарів. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2023. № 2 (101). Ч. 1. С. 236–247. DOI: https://doi.org/10.32631/v.2023.2.22. URL: https://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/17772
Степанюк Р. Л., Колесник В. Г. Судова комп’ютерно-технічна експертиза: стан і перспективи розвитку. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. 2023. № 2 (102). С. 289–305. URL: https://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/19077
Фоміна Т. Г., Рачинський О. О. Електронні докази у кримінальному процесі: проблемні питання теорії та практики. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2023. № 3 (102). Ч. 2. С. 207–220. URL: https://dspace.univd.edu.ua/entities/publication/27680221-cf9d-4969-9ec4-bb8f334a9448
Журавель В. А., Коновалова В. О., Авдєєва Г. К. Оцінка достовірності висновку експерта: світові практики та українські реалії. Вісник Національної академії правових наук України. 2021. Т. 28. № 2. С. 252–261. URL: https://dspace.nlu.edu.ua/handle/123456789/18951
Караман К. Призначення комп’ютерно-технічної експертизи під час розслідування злочинів. Наука і правоохорона діяльність. 2026. № 2 (72). С. 93–102. URL: https://elar.navs.edu.ua/handle/123456789/41482
Щербаковський М. Г. Обов’язкове призначення судових експертиз у кримінальному провадженні. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. 2016. Вип. 16. С. 148–157.
Шепітько В. Ю., Шепітько М. В. Роль криміналістики та судової експертизи в міжнародному співробітництві з розслідування злочинів. Вісник Національної академії правових наук України. 2021. Т. 28. № 1. С. 179–186. DOI: 10.37635/jnalsu.28(1).2021.179-186
Конвенція Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності : прийнята резолюцією 55/25 Генеральної Асамблеї ООН від 15 листопада 2000 р.; ратифікована Законом України від 04 лютого 2004 р. № 1433-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_789#Text
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




