ЗАХИСТ ПРАВА ВЛАСНОСТІ В УМОВАХ САНКЦІЙНИХ ОБМЕЖЕНЬ: ПЕРСПЕКТИВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/klj/2026.3.11

Ключові слова:

право власності, санкції, Європейський суд з прав людини, пропорційність, судовий контроль, заморожування активів

Анотація

Індивідуальні економічні санкції набули значного поширення як інструмент міжнародної політики та національного законодавства, що породжує системний конфлікт між дискреційними повноваженнями виконавчої влади та правом на мирне володіння майном, гарантованим статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Метою статті є аналіз еволюції практики Європейського суду з прав людини щодо захисту права власності в умовах застосування індивідуальних санкцій – від імплементації рішень міжнародних організацій до автономних національних санкційних режимів. Центральною тезою дослідження є те, що систематична відмова національних судів від змістовного перегляду фактичних підстав санкційних рішень становить загрозу верховенству права як фундаментальному принципу демократичного суспільства, позаяк за такою логікою будь-яке рішення виконавчої влади може бути виведене за межі ефективного судового контролю. Автори послідовно аналізує ключові рішення Європейського суду з прав людини – Bosphorus, Нада, Аль-Дулімі та ТОВ «М.С.Л.» – простежуючи трансформацію підходів від доктрини «еквівалентного захисту», яка ґрунтується на спростовній презумпції відповідності дій держави вимогам Конвенції, до вимоги повного й ефективного судового контролю автономних національних санкційних режимів без жодних презумпцій на користь держави. У справах Нада та Аль-Дулімі ЄСПЛ встановив, що навіть при імплементації обов’язкових резолюцій Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй судовий контроль не може зводитися до формальної перевірки факту включення особи до санкційного списку та суд має пересвідчитися, що таке включення ґрунтувалося на достатній фактичній основі. Особливу увагу приділено рішенню у справі «ТОВ «М.С.Л.» проти України» від 16 жовтня 2025 р. як першому, в якому ЄСПЛ розглянув блокування активів на підставі Закону України «Про санкції» та встановив порушення права власності з огляду на відсутність індивідуалізованого обґрунтування і недостатність судового контролю. Сформульовано застосовні стандарти захисту: право особи бути повідомленою про фактичні підстави санкцій, право на судовий перегляд із перевіркою того, чи не було включення до списку свавільним, та обов’язок суду дослідити достатність фактичної основи обмежувального заходу. Окреслено значення цих висновків для реформування правозастосовної практики в Україні в умовах євроінтеграційних прагнень.

Посилання

Human rights and unilateral coercive measures: Resolution adopted by the Human Rights Council on 26 September 2014. A/HRC/RES/27/21. URL: https://docs.un.org/en/A/HRC/RES/27/21 (дата звернення: 30.06.2026).

Negative impact of unilateral coercive measures: priorities and road map: Report of the Special Rapporteur on the negative impact of unilateral coercive measures on the enjoyment of human rights. A/HRC/45/7. 2020. URL: https://docs.un.org/en/A/HRC/45/7 (дата звернення: 30.06.2026).

Bílková V. Economic Sanctions Against Individuals and Human Rights Law. Austrian Review of International and European Law Online. 2024. Vol. 27, No. 1. P. 193-218. DOI: https://doi.org/10.1163/9789004705555_010

Unilateral coercive measures: notion, types and qualification: Report of the Special Rapporteur on the negative impact of unilateral coercive measures on the enjoyment of human rights. A/HRC/48/59. 2021. URL: https://docs.un.org/en/A/HRC/48/59 (дата звернення: 30.06.2026).

Horbachevska T., Barabash I., Uvarova O. The Expropriation of Sanctioned Assets: Does Ukrainian Jurisprudence Respond to Human Rights Concerns?. Journal of Human Rights Practice. 2025. Vol. 17. Issue 1. P. 197–206. DOI: https://doi.org/10.1093/jhuman/huae031.

Справа «Bosphorus Hava Yolları Turizm ve Ticaret Anonim Şirketi проти Ірландії» [ВП]: рішення Європейського суду з прав людини від 30 червня 2005 р., заява № 45036/98. URL: https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-69564 (дата звернення: 30.06.2026).

Справа «Нада проти Швейцарії» [ВП]: рішення Європейського суду з прав людини від 12 вересня 2012 р., заява № 10593/08. URL: https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-113118 (дата звернення: 30.06.2026).

Справа «Аль-Дулімі та Montana Management Inc. проти Швейцарії» [ВП]: рішення Європейського суду з прав людини від 21 червня 2016 р., заява № 5809/08. URL: https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-164515 (дата звернення: 30.06.2026).

Справа «ТОВ «М.С.Л.» проти України»: рішення Європейського суду з прав людини від 16 жовтня 2025 р., заява № 18049/18. URL: https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-245275 (дата звернення: 30.06.2026).

Про санкції: Закон України від 14 серпня 2014 р. № 1644-VII. База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18 (дата звернення: 30.06.2026).

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-11-16

Як цитувати

Махно, А. О., & Музика, Л. А. (2026). ЗАХИСТ ПРАВА ВЛАСНОСТІ В УМОВАХ САНКЦІЙНИХ ОБМЕЖЕНЬ: ПЕРСПЕКТИВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ. Київський часопис права, (3), 82–89. https://doi.org/10.32782/klj/2026.3.11

Номер

Розділ

ЦИВІЛЬНЕ ТА ГОСПОДАРСЬКЕ ПРАВО І ПРОЦЕС