СПЛАТА СУДОВОГО ЗБОРУ ЗА ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ, ПРИЙНЯТИХ НА ПІДСТАВІ ВИКОНАВЧОГО НАПИСУ НОТАРІУСА ЗА КРЕДИТНИМИ ДОГОВОРАМИ: ПРАВОВА НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ

Автор(и)

  • Л. М. Андрусів
  • І. І. Припхан

DOI:

https://doi.org/10.32782/klj/2021.4.9

Ключові слова:

судовий збір, кредитний договір, виконавчий напис нотаріуса, оскарження рішень дер- жавної виконавчої служби, виконавець.

Анотація

Анотація. У статті проаналізовано чинне законодавство, а також досліджено актуальну судову практикущодо сплати судового збору за оскарження рішень виконавців, прийнятих на підставі виконавчого написунотаріуса. Розглянуто процедурні аспекти відкриття виконавчого провадження і вчинення першочерговихвиконавчих дій. Наголошено на тому, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового вико-нання рішень у спосіб та у порядку, встановлені виконавчим документом і законодавством. Установленоключові рішення Верховного Суду, які окреслюють спрямованість практики судів першої та апеляційноїінстанцій щодо сплати судового збору за оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної вико-навчої служби, вчинених на підставі виконавчого напису нотаріуса. Зроблено висновок, що оскарженнярішень та дій виконавця може допомогти захистити права боржника, зокрема у випадках відкриття вико-навчого провадження виконавцем поза межами округу своєї діяльності, накладення арешту на зарплатнийі пенсійний рахунки, відмови у закритті провадження через невнесення виконавчого збору, відмови повер-тати безпідставно списані кошти тощо. Остання судова практика щодо сплати судового збору за оскаржен-ня рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, вчинених на підставі виконавчогонапису нотаріуса за кредитними договорами, явно не на користь громадян. Такі позови суд першої інстанціїчасто залишає без руху та зобов'язує сплатити судовий збір. Зрозуміло, щоб не гаяти час та убезпечити себевід повернення набутого на підставі виконавчого напису нотаріуса і відчуженого виконавцями майна, вартотакий судовий збір все ж сплатити. Водночас у разі задоволення адміністративного позову повністю судо-вий збір стягується з відповідача, у разі часткового задоволення позову – пропорційно до задоволеної чивідхиленої частини вимоги із відповідача та позивача відповідно. Для повернення стягненого за виконавчимнаписом нотаріуса майна потрібно комплексно вирішувати правову ситуацію, що склалася, а саме оскаржу-вати рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби і доводити незаконність учиненнявиконавчого напису нотаріусом.

Посилання

Безсмертна Н. Виконавчий напис як один із способів захисту суб’єктивних цивільних прав. ВісникКиївського національного університету ім. Т. Шевченка. Юридичні науки. 2007. Вип. 74–76. С. 123–126.

Гетманцев О. В. Звернення судових рішень до виконання в системі цивільного судочинства. Науковийвісник Чернівецького університету. Правознавство. 2013. Вип. 660. С. 75–80.

Гуржій А. В. Примусове виконання судових рішень у світлі розвитку вітчизняного законодав-ства. Правове регулювання суспільних відносин в умовах демократизації Української держави: матеріалиVII Міжнародної науково-практичної конференції, (18-19 травня 2017 року). Національний технічний уні-верситет України «Київський політехнічний інститут». Київ: НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського», Вид-во«Політехніка», 2017. С. 196-201.

Єрух А. М., Козьякова Ю. М. Діловодство в органах нотаріату – організація та ведення. Практичнийкоментар до порядку ведення та заповнення Реєстрів для реєстрації нотаріальних дій. Учинення виконавчихнаписів нотаріусом – порядок та особливості. Зразки документів. Харків: Страйд, 2010. 272 с.

Зозуля І. Правове забезпечення статусу суб’єктів виконавчого провадження у сфері примусового вико-нання судових рішень і рішень інших органів та установ. Право і суспільство. 2017. № 1. С. 148–153.

Інструкція з організації примусового виконання рішень : Наказ Міністерства юстиції України від02.04.2012 р. № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 р. № 2832/5) / ВерховнаРада України. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 (дата звернення: 21.06.2019).

Коваль О. Звернення стягнення на житло на підставі виконавчого напису нотаріуса: прогалини зако-нодавства та шляхи їх виправлення. Вісник Академії правових наук України. 2013. № 1. С. 253–261.

Комаров В. В., Баранкова В. В. Нотаріат: перспективи унормування, законодавство, судова практика.Харків: Право, 2008. 536 c.

Кузнець О.М. Окремі проблеми равового регулювання вчинення виконавчого напису на кредитномудоговорі. https://radako.com.ua/news/okremi-problemi-pravovogo-regulyuvannya-vchinennya-vikonavchogo-napisu-na-kreditnomu-dogovori

Левченко А., Кирилюк Д. Проблемні аспекти вчинення виконавчих написів нотаріуса на договорахзастави та іпотеки. Юридичний Радник. 2017. № 3(93). С. 29-38.

Макушев П.В. Державна виконавча служба в Україні: адміністративно-правове дослідження : авто-реф. дис. … докт. юрид. наук : 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційнеправо». Запоріжжя. Запорізький національний університет Міністерства освіти і науки України, 2017. 34 с.

Перелік документів, за якими стягнення провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчихнаписів нотаріусів : Постанова Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172. Офіційний вісник Укра-їни. 1999. № 26. Ст. 69.

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2018 року у справі № 915/955/15. Прова-дження № 12-66гс18. URL: https://verdictum.ligazakon.net/document/74506127

Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 січня 2018 року у справі№ 565/256/15-ц. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/71749954

Про виконавче провадження: Закон України від 02.06.2016. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19

Про захист прав споживачів: Закон України від 12.05.1991. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text

Про нотаріат : Закон України від 02.09.1993 р. № 3425-XII. Відомості Верховної Ради України. 1993.№ 39. Ст. 383.

Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншоїпосадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах:Постанова пленуму ВСС від 7.02.2014 № 6. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006740-14#Text

Радзієвська Л.К. Пасічник С.Г. Нотаріат в Україні : навчальний посібник. Київ : Юрінком Інтер, 2000.528 с.

Рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Kreuz v. Poland», заява № 28249/95. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_030#Text

Рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 року № 15-рп/2011 (справа про захист правспоживачів кредитних послуг). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v015p710-11#Text

Фурса С. Я., Фурса Є. І. Виконавчий напис нотаріуса та господарське судочинство: старі і нові про-блеми. Цивілістична процесуальна думка: зб. наук. статей. За заг. ред. С. Я. Фурси. Київ: Паливода А. В.,2012. С. 349–357.

Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-04-22

Як цитувати

Андрусів , Л. М., & Припхан, І. І. (2022). СПЛАТА СУДОВОГО ЗБОРУ ЗА ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ, ПРИЙНЯТИХ НА ПІДСТАВІ ВИКОНАВЧОГО НАПИСУ НОТАРІУСА ЗА КРЕДИТНИМИ ДОГОВОРАМИ: ПРАВОВА НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ. Київський часопис права, (4), 68-73. https://doi.org/10.32782/klj/2021.4.9

Номер

Розділ

ЦИВІЛЬНЕ ТА ГОСПОДАРСЬКЕ ПРАВО І ПРОЦЕС