ДО ПИТАННЯ ТЛУМАЧЕННЯ ПРАВА НА ЕФЕКТИВНИЙ ЗАХИСТ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ НА ПІДСТАВІ ЗАСТОСУВАННЯ СУДАМИ УКРАЇНИ ПРАКТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ

Автор(и)

  • Т. В. Волошанівська

DOI:

https://doi.org/10.32782/klj/2021.3.31

Ключові слова:

суб’єкти захисту, право на захист, права підозрюваного, засада забезпечення права на захист, права обвинуваченого, ефективний захист у кримінальному провадженні, європейські стандарти справедливого судового розгляду.

Анотація

У статті на підставі огляду рішень Європейського суду з прав людини, в яких встановлено фактпорушення Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, зазначено про види зобов’язань,які накладаються на державу, до яких належать такі: вжити заходів для припинення порушення; вжити захо-дів загального характеру для припинення подібних порушень і запобігання майбутнім; компенсувати шкодупотерпілому за вчинене порушення для того, щоб відновити максимально можливою мірою ситуацію, щомала місце до такого порушення права (restitutio in integrum).На підставі здійсненого аналізу рішень Європейського суду з прав людини, в яких встановлено фактпорушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, автор приходить до висновку,що, на відміну від низки інших, найбільш поширених порушень Конвенції, зокрема порушень статті 3, якавизначає заборону катувань, за що ЄСПЛ, як правило, встановлює певний розмір відшкодування моральноїшкоди, та у разі порушення пункту 3 статті 6 у поєднанні з пунктом 1 вище визначеної статті визнання тако-го порушення ЄСПЛ вважається достатньою сатисфакцією та, як наслідок, призводить до перегляду рішеньнаціональних судів. У статті особлива увага приділяється реалізації положень Кримінального процесуаль-ного кодексу України про обов’язкову участь у кримінальному провадженні захисника, що є необхідною дляздійснення захисту особи на усіх передбачених законом стадіях кримінального провадження, у тому числіпісля набрання вироком законної сили.Нині перед судовою системою нашої держави постає важливе завдання – впровадження практики прямо-го застосування Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод та рішень Європейського судуіз прав людини як джерел права під час здійснення правосуддя у кримінальних справах.У статті здійснений аналіз рішень Верховного Суду про перегляд справ на підставі встановлення між-народною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушень міжнародних зобов’язань підчас вирішення справи судом. Під час аналізу було встановлено, що Верховний Суд вусвоїх резолютивнихчастинах рішень не містив посилань на норми Конвенції про захист прав людини, що стали підставою тако-го перегляду. На думку автора, вище визначені твердження є недоліком сучасного стану правозастосуванняу кримінальних провадженнях.

Посилання

Волошанівська Т.В. Засада забезпечення права на захист у кримінальному провадженні в контексті європейських стандартів справедливого судового розгляду : монограф. / Т.В. Волошанівська. Одеса, вида-вець Букаєв Вадим Вікторович. 2020. 270 c.

Волошанівська Т.В. Застосування судами України практики Європейського суду з прав людини щодо забезпечення права на ефективний захист у кримінальному провадженні. Підприємництво, господарство і право. 2017. № 12. С. 258–262.

Дроздов О.М. Джерела кримінального процесуального права. України: дис. … канд. юрид. наук :12.00.09 . Нац. юрид. академія України ім. Я. Мудрого. Х., 2004. 235 с.

Параскева К. Трансформація ролі Європейського суду з прав людини у процесі судового нагляду завиконанням власних судових рішень: проблеми та перспективи. Вісник Верховного Суду України. 2017.№ 7. С. 42–48.

Постанова Верховного Суду України від 16 травня 2011 р. у справі № 5-4кс 11. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/16489943.

Постанова Верховного Суду України від 3 липня 2017 р. у справі № 5-46 кс 17. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/67927037.

Рекомендація №R (2000) 2 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Щодо повторного роз-гляду або поновлення провадження у певних справах на національному рівні після прийняття рішень Євро-пейським судом з прав людини» від 19 січня 2000 р. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/994_175.

Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шабельник проти України» від 19 лютого2009 року. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/974_457/print1447446489223224 .

Рішення у справі «Ростовцев проти України» (Заява № 2728/16) від 25 липня 2017 р. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_c55.

Справа «Сітневський та Чайковський проти України». URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/974_b91 .

Справа «Шабельник проти України (№ 2)». URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/974_c48 .

Ухвала Апеляційного суду Одеської області від 5 квітня 2016 р. у справі №501/3796/15-к. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/57123947 .

Ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 16 червня 2017 року у справі №755/11925/16-к.URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/67380035 .

Фулей Т.І. Вплив практики Європейського суду з прав людини на судову практику України: підходи тавиміри. Право України. 2015. №2. С. 98–112.

Щодо підстав обмеження права на апеляційне оскарження вироку згідно з вимогами ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України: Інформаційний лист Вищого спеціалізованого судуУкраїни з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 листопада 2016 № 9-2859/0/4-16. URL: http://consultant.parus.ua/?doc=0ADBIBBCF6 .

Letsas G. The ECHR as a living instrument: its meaning and legitimacy. Constituting Europe. The EuropeanCourt of Human Rights in a National, European and Global Context. 2013. No. 2. Р. 106–141.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-04-21

Як цитувати

Волошанівська, Т. В. (2022). ДО ПИТАННЯ ТЛУМАЧЕННЯ ПРАВА НА ЕФЕКТИВНИЙ ЗАХИСТ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ НА ПІДСТАВІ ЗАСТОСУВАННЯ СУДАМИ УКРАЇНИ ПРАКТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ. Київський часопис права, (3), 195-202. https://doi.org/10.32782/klj/2021.3.31

Номер

Розділ

КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС, КРИМІНАЛІСТИКА