ПРОБЛЕМИ ДОКАЗОВОГО ПРАВА

Анотація

Стаття присвячена комплексному аналізу проблем доказового права як складової частини системи права України. Доказове право, що регулює процесуальні аспекти доказування в судових процесах, є важливим елементом забезпечення правосуддя, однак воно стикається з низкою теоретичних і практичних викликів. У статті розглядаються ключові проблеми, пов’язані із визначенням сутності доказового права, його співвідношенням із матеріальним і процесуальним правом, а також особливостями регулювання окремих інститутів, таких як письмові докази, судова експертиза та оцінка доказів. Зроблено акцент на важливості чіткого законодавчого визначення основних понять доказового права: «допустимість доказів», «достовірність доказів» і «достатність доказів». Аналізуються особливості формулювання цих категорій у процесуальному законодавстві України, включаючи статті Цивільного, Господарського та Кримінального процесуальних кодексів, а також Кодексу адміністративного судочинства. Визначено, що відсутність чітких юридичних визначень і логічних підходів до регулювання процедур доказування призводить до правових колізій, зокрема у сфері визнання доказів недопустимими. Досліджено ключові аспекти критики чинного кримінального процесуального законодавства, зокрема його надмірну формалізованість, яка може суперечити принципам логіки, об’єктивного пізнання та природного права. Увагу приділено проблемам, що виникають у міжнародному співробітництві щодо збирання доказів, а також складнощам, пов’язаним із правовим статусом даних, отриманих від іноземних правоохоронних органів чи адвокатури. Окремо проаналізовано роль правових інститутів у структурі доказового права. Встановлено, що доказове право не можна вважати самостійним інститутом, оскільки його норми є інтегрованою частиною процесуального права, а регулювання доказування значною мірою залежить від загальних принципів та механізмів, закріплених у матеріальному праві.