ЕКОНОМІКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ МЕДИКО-ГЕНЕТИЧНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/klj/2024.3.22Ключові слова:
біомедичні технології, медико-генетична служба, економіко-правове забезпечення, медичні послуги, право на охорону здоров’я.Анотація
Анотація. Метою статті є дослідження чинного законодавства у сфері забезпечення медико-генетичної допомоги в Україні та висвітленні можливостей її удосконалення з огляду на розвиток новітніх геномних та генетичних біотехнологій, а також забезпечення доступності медико-генетичної допомоги для населення. Для досягнення поставленої мети у науковій роботі було застосовано загальнонаукові, міждисциплінарні і спеціально-юридичні методи, серед яких діалектичний, формально-юридичний методи, а також метод аналізу та моделювання. У статті досліджено основи правового регулювання медико- генетичної допомоги. Розглянуто економіко-правові засади забезпечення пренатальної та неонатальної діагностики спадкових захворювань, спричинених геномними мутаціями. Відзначено необхідність удосконалення медико-генетичної допомоги шляхом впровадження нових методів лікування, зокрема редагування геному соматичних клітин людини та державну фінансову підтримку фундаментальних досліджень у сфері редагування геному клітин зародкової лінії. З метою забезпечення доступності медико-генетичної допомоги населенню, розглядається можливість інтегрувати медико-генетичне консультування до системи первинної медичної допомоги та надання цієї медичної послуги лікарями загальної практики та педіатрами. Також звертається увага на необхідність покладення на медико-генетичну службу в особі профільних інститутів Академії медичних наук України обов’язку проведення експертизи мРНК-вакцин, призначених для імунізації населення України. У зв’язку із цим наводяться останні наукові дослідження, які вказують на потенційну можливість мРНК-вакцин вбудовуватися у ДНК реципієнтів вакцини та передаватися наступним поколінням, що може призвести до змін у геномі людини. На основі проведеного дослідження автор дійшла висновку, що розвиток біомедичних технологій у сфері генетичної інженерії на фоні погіршення генетичних популяційних процесів в Україні потребує відповідної реакції з боку держави. Не зважаючи на позитивні зрушення в економіко-правовому забезпеченні ранньої пренатальної та неонатальної діагностики генетичних захворювань, його застосування не впливає на зниження рівня захворювань, спричинених мутаціями у генах. У зв’язку з цим необхідно створити можливість застосування новітніх технологій редагування генома людини, які дозволять не лише виявляти, але і лікувати генетичні захворювання. З метою забезпечення доступності медико-генетичного консультування для широкого кола пацієнтів, необхідно інтегрувати його до системи первинної медичної допомоги. Також у зв’язку із появою вакцин, створених на платформі мРНК, необхідно покласти обов’язок на медико-генетичну службу проводити попередню експертизу можливості клінічного застосування вакцин на базі ДНК з метою запобігання втручанню в геном людини та геномним мутаціям.
Посилання
Линчак О. В. Генофонд і здоров’я: спрямованість генетико-демографічних процесів в умовах депопуляції / О. В. Линчак, О. І. Тимченко. Київ : МВЦ «Медінформ», 2011. 265 с.
Микитенко В., Микитенко Д. Якість життя: бюджетний баласт чи державотворча необхідність. Демографія та соціальна економіка. 2024. № 1 (55). С. 22-40.
Микитенко Д. О. Реорганізація національної медико-генетичної служби в умовах соціально-економічних трансформацій. Київ : Міжнародний науково-технічний університет ім. Юрія Бугая, 2017. 304 с.
Bowen M. S., Kolor K., Dotson W. D., Ned R. M., Khoury M. J. Public health action in genomics is now needed beyond newborn screening. Public Health Genomics. 2012. № 15. Р. 327-334.
Основи законодавства України про охорону здоров’я: Закон від 19.11.1992 № 2801-XII. База даних «Законодавство України»/ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12?find=1&text=ген#w1_3
Методичні рекомендації щодо організації надання медико-генетичної допомоги: Наказ МОЗ України, Академії медичних наук України від 31.12.2003 № 641/84. URL: https://mozdocs.kiev.ua/view.php?id=3125
Про забезпечення розширеного неонатального скринінгу в Україні: наказ МОЗ України від 01.10.2021 № 2142. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1403-21#Text
Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2024 році: постанова КМУ від 22.12.2023 № 1394. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1394-2023-п#n41
Holland W. Screening for diseases – consideration for policy. Euro Observer. 2006. № 8. Р. 1-4.
Лікування безпліддя у Програмі медичних гарантій: Національна служба здоров’я України від 06.01.2024. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/likuvannia-bezpliddia-u-pmh
Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні: наказ МОЗ України від 09.09.2013 № 787. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1697-13#Text
The Right to the Highest Attainable Standard of Health: CESCR, General Comment № 14. 2000 : E/C.12/2000/4. URL: https://www.refworld.org/legal/ general/cescr/2000/en/36991
The Right to Enjoy the Benefits of Scientific Progress and Its Applications: Report of the Special Rapporteur in the field of cultural rights, Farida Shaheed on A/HRC/20/26 (14 May 2012), paras 26-30.
Human genome editing. URL: https://www.who.int/health-topics/human-genome-editing#tab=tab_1
Національний репозитарій академічних текстів. URL: https://nrat.ukrintei.ua/searchdoc/0221U101265/#
Українські медики готові зупинити генетичні захворювання. URL: https://med-expert.com.ua/journals/ua/news/ukrainski-mediki-gotovi-zupiniti-genetichni-zahvorjuvannja/
Yotova R. Regulating genome editing under international human rights law. International and Comparative Law Quarterly. July 2020. Vol 69. pp 653-684.
Підвисоцька Н. І. Сучасні принципи та проблеми медико-генетичного консультування. Клінічна та експериментальна патологія. 2015. № 2(52). С. 244-247.
Battista R. N., Blancquaert I., Laberge A.-M., van Schendel N., Leduc N., Genetics in Health Care: An Overview of Current and Emerging Models. Public Health Genomics. 2012. № 15. Р. 34-45.
Emery J., Hayflick S. The challenge of integrating genetic medicine into primary care. Br Med J. 2001. № 322. Р. 1027-1030.
Westwood G., Pickering R. M., Latter S., Lucassen A., Little P., Karen Temple I. Feasibility and acceptability of providing nurse counsellor genetics clinics in primary care. J Adv Nurs. 2006. № 53. Р. 591-604.
Control of Hereditary Diseases. Report of a WHO Scientific Group / WHO. Geneva, 1996. 85 p.
Микитенко Д. Обґрунтування шляхів удосконалення медико-генетичної допомоги населенню на основі соціологічних опитувань. Здоров’я нації. 2017. № 2(43). С. 67-74.
Піщиков В.А., Процюк О.В., Гойда Н.Г., Горачук В. В., Линчак О. В. Оптимізація системи профілактики вродженої патології при наданні первинної медичної допомоги. Wiadomości Lekarskie. 2018. Т. 71. № 7. Р. 1325-1330.
Про затвердження Дорожньої карти з впровадження вакцини від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і проведення масової вакцинації у відповідь на пандемію COVID-19 в Україні у 2021–2022 роках: наказ МОЗ України 24.12.2020 № 3018. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v3018282-20#Text.
Aldén M., Olofsson Falla F., Yang D., Barghouth M., Luan C., Rasmussen M., et al. Intracellular reverse transcription of Pfizer BioNTech COVID-19 mRNA vaccine BNT162b2 in vitro in human liver cell line. Curr Issues Mol Biol. 2022. № 44. Р. 1115-1126.
Pittoggi C., Beraldi R., Sciamanna I., Barberi L., Giordano R., Magnano A.R., Torosantucci L., Pescarmona E., Corrado Spadafora C. Generation of biologically active retro-genes upon interaction of mouse spermatozoa with exogenous dna. Molecular Reproduction and Development 2006. № 73. Р. 1239-1246.
Acevedo-Whitehouse K., Bruno R. Potential health risks of mRNA-based vaccine therapy: A hypothesis. Med Hypotheses. 2023 Feb, 171 :111015.