УХВАЛА СУДУ ЯК ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГОСПОДАРСКОГО СУДОЧИНСТВА

Анотація

Дана наукова стаття присвячена процесуально-правовому аналізу поняття, ознак та різновидів ухвали господарського суду як основному процесуальному документу, який опосередковує поточні дій судді та застосовується в усіх ланках господарських судів, що свідчить про її універсальний характер. Ухвала господарського суду представляє собою господарсько-процесуальний документ, який опосередковує усі дії (розпорядження, вказівки) судді на всіх стадіях судового процесу, в усіх ланках системи господарських судів, змістом якої є владні приписи щодо вчинення певних правових дій чи настання певних правових наслідків, які мають загальнообов’язковий характер. Підстави для постановлення ухвали чітко визначені у нормах чинного господарсько-процесуального законодавства. Мету застосування ухвали у господарському процесі можливо надати у двох значеннях – у широкому як складову та гарантію всебічного, повного та законного розгляду справи, що відповідає завданню господарського судочинства, та у вузькому значенні як спосіб фіксації всіх процесуальних дій, які виконує суддя під час розгляду конкретної господарської справи. Класифікувати ухвали господарського суду можливо за наступними критеріями в залежності від: 1) ланки господарського суду: ухвали суду першої інстанції, ухвали, які постановляє апеляційна інстанція та ті, які постановляє касаційна інстанція: 2) можливістю оскарження: ухвали, які підлягають оскарження та ті, які не підлягають оскарженню; 3) порядку і підстав прийняття: повні та неповні (протокольні) ухвали; 4) нормативного забезпечення: ухвали, які передбачені ГПК України та ухвали, які передбачені Кодексом України з процедур банкрутства; 5) об’єкта: загальні ухвали та окрема ухвала; 6) можливості виконання – ті, які є виконавчим документом та ті, які не мають сили виконавчого документу.