СУБ’ЄКТИВНЕ ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО НА РЕПРОДУКЦІЮ (ВІДТВОРЕННЯ) ЯК ЮРИДИЧНА ОСНОВА ДОГОВІРНИХ ВІДНОСИН СУРОГАТНОГО МАТЕРИНСТВА

Анотація

У статті проаналізовано визначення сурогатного материнства і репродуктивних суб’єктивнихцивільних прав, які отримали закріплення у проєктах нормативно-правових актів, доктринальних положен-нях та інших джерелах. Автор піддає кропіткому науковому аналізу окремі суб’єктивні цивільні права, щовідносяться сучасними джерелами до репродуктивних. Визначено зміст репродуктивної функції людини,яка забезпечує можливість зачаття, виношування і народження дитини.Сформовано визначення репродуктивного суб’єктивного цивільного права особи (у вузькому розумінні),тобто права на відтворення, як визначеної міри можливої поведінки особи щодо реалізації репродуктивноїфункції шляхом природного або штучного зачаття та/або виношування і народження дитини.Обґрунтовано, що, будучи пов’язаною з фізіологічними властивостями і можливостями організму люди-ни, репродуктивна функція існує незалежно від інших осіб, що дає підстави віднести суб’єктивне цивільнеправо на репродукцію до абсолютних суб’єктивних цивільних прав. Водночас специфіка природного проце-су зачаття потомства передбачає необхідність використання у цьому процесі клітин осіб жіночої і чоловічоїстаті. У зв’язку з цим ефективне здійснення репродуктивної функції на стадії зачаття обумовлює необхід-ність вступу у відносні цивільні правовідносини з іншою особою (протилежної статі) або з юридичноюособою, у власності якої перебувають необхідні репродуктивні клітини.Визначено, що у межах договірних цивільних правовідносин сурогатного материнства репродуктивнуфункцію реалізовують особи жіночої і чоловічої статі, репродуктивні клітини яких використані у процесізачаття дитини, а також сурогатна мати, яка забезпечує виношування і народження дитини. У зв’язку з цимназвані особи виступають суб’єктами, які здійснюють свої репродуктивні суб’єктивні цивільні права.