РОЗУМНІСТЬ СТРОКІВ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ СУДДІВ В УКРАЇНІ

Анотація

У статті досліджено проблеми практичного вирішення професійними суддями в Україні оціночнихі суб’єктивних питань, що виникають у процесі дотримання принципу розгляду справи у розумний строк.Досліджуючи строки у будь-якому юридичному процесі (кримінальному, цивільному, адміністративно-му, адміністративно-деліктному, господарському), автор дійшов висновку щодо їх принципової нетотожнос-ті строкам та термінам у матеріальному праві.За результатами дослідження визначено таке. По-перше, як правило, процесуальні строки мають чіт-ко виражений імперативний характер, але з урахуванням принципової неможливості встановити їх на всівипадки життя чинне законодавство дає можливість суддям визначати їх на власний розсуд, що з урахуван-ням виключної законної процедури їх (строків) окреслення (кодекси і закони) наближає вітчизняну правовусистему до прецедентної, адже судді фактично перетворюються на законотворців.По-друге, даючи змогу суддям встановлювати окремі процесуальні строки за власним розсудом, держававимагає, щоб вони відповідали критерію розумності, який на власному авторському рівні сприймається як тер-мін, який можна використовувати у професійній діяльності суддів там, де неможливо встановити універсальнінормативні стандарти і, відповідно, там, де необхідно буде скористатися суддівським розумом та ініціативою.По-третє, розумність строків розгляду справи національними судами є оціночною категорією, яка, висту-паючи мірою свободи діяльності відповідних осіб, постійно обмежується державою на рівні окремих норма-тивно-правових актів та постанов вищих судів. Проблема проявляється не в самому факті обмеження такоїсвободи, а у розмитості (незрозумілості) критеріїв (умов), які встановлюються для такої процедури, а такожу вкрай вимогливому ставленні до суддів із точки зору прогнозування ними потенційних проблем із дотри-мання розумних строків розгляду справи.