РЕСОЦІАЛІЗАЦІЯ ЗАСУДЖЕНИХ. НАЦІОНАЛЬНА ПРАКТИКА ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД

Анотація

Дана стаття присвячена дослідженню форм ресоціалізації, передусім, трудотерапії, засуджених осіб в Україні та за кордоном, оскільки в законодавстві і на практиці існує конфлікт інтересів суспільства та прав засуджених в розрізі виконання ними трудових обов’язків у місцях позбавлення волі. Загальна Декларація прав людини проголошує право на вільний вибір праці та згоду на неї. Згідно зі ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що передбачає можливість вільного вибору роботи. Держава визнає і закріплює право на працю, гарантує його дотримання та створює умови для необмеженого здійснення цього права шляхом надання рівних можливостей у виборі професії та виду зайнятості, а також забезпечуючи можливості професійного навчання, підготовки та перепідготовки людини згідно з наявними потребами суспільства. Конституція забороняє використання примусової праці. Інша правова позиція наявна у визначені Міжнародного пакту про громадянські й політичні права, яка передбачає, що військова та альтернативна служба, а також праця, що виконуються особою за рішенням судових органів, не можуть розглядатися як примусова праця. Право на належні, безпечні та здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від мінімальної, а також на своєчасну винагороду за працю закріплені в Конституції України, захищені також відповідними положеннями Кримінально-виконавчого кодексу (KBK) України, Кодексу законів про працю України, іншими законами та нормативними актами про охорону праці та її оплату, зокрема такими, як Мінімальні стандартні правила поводження з ув’язненими, Інструкція про умови праці та заробітну плату осіб, що засуджені до обмеження чи позбавлення волі тощо. Для більш повного розуміння значення трудової діяльності в пенітенціарних установах як інструменту ресоціалізації та з огляду на багатоаспектне вивчення проблеми заохочення засуджених до праці, ми вдалися до проведення соціально-правового експерименту шляхом опитування та анкетування осіб, що відбувають покарання в місцях позбавлення волі. Для аналізу проведеної роботи було використано метод експерименту, статистичний метод, метод синтезу та аналізу, діалектичний метод, метод абстрагування, метод опитування, метод спостереження та метод інтерв’ю. Експеримент було проведено на базі Державної установи «Київський слідчий ізолятор» за сприяння працівників соціально-психологічної служби вказаної виправної установи. В результаті чого було опитано та анкетовано 50 засуджених (100%) і зроблено висновки на підставі статистичного методу та методу математичної пропорції. В статті описано зарубіжний досвід ресоціалізації засуджених, переважно у формі трудової діяльності, зокрема у Федеративній Республіці Німеччина, Республіці Польща та інших країнах.