ВЧИНЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ ЗА ПОПЕРЕДНЬОЮ ЗМОВОЮ ГРУПОЮ ОСІБ У ПРАЦЯХ ВЧЕНИХ ДОРЕВОЛЮЦІЙНОГО ПЕРІОДУ

Автор(и)

  • В. В. Ткаченко

DOI:

https://doi.org/10.32782/klj/2022.4.27

Ключові слова:

дореволюційний період, вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб, зговір, змова, комплот, форма співучасті

Анотація

Стаття присвячена проблемам дослідження вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб у працях вчених дореволюційного періоду. Вивчення історичного аспекту даної форми співучасті має важливе значення у контексті дослідження та оцінки відповідних положень чинного Кримінального кодексу України. Акцентується увага на тому, що чимало основних положень сучасної вітчизняної кримінально-правової науки є результатом плідної праці криміналістів XIX початку XX століття. Зазначається, що дореволюційній літературі не було вироблено загального підходу до тлумачення вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб як форми співучасті. Це виявляється насамперед у різноманітності термінів, якими вона позначається. Вживається «співучасть за попередньою змовою групою осіб», «зговір», «змова», «комплот». Загалом, при характеристиці даної форми співучасті, науковці вважають за доцільне звернути увагу на момент вчинення кримінального правопорушення. Звертається увага, що науковці того періоду пишуть по різному, зокрема, одні вказують, що така змова може відбутися – заздалегідь домовленого злочину (В.В. Єсіпов, П.Д. Калмиков, О.Ф. Кістяківський); конкретніше висловлюється С. Будзинський – на стадії готування; ще інші – на місці вчинення злочину (С.В. Познишев, І.Я. Фойніцький – не тільки за умови попереднього формування змови, але й у випадку спільної злочинної діяльності пр. скопі, що раптово створився; окремі ж автори вважають, що вона може відбутися як до самого вчинення злочину, так і передувати йому (Л.С. Белогриць-Котляревський) Змісту самої змови як такої уваги не надається. Однак, С.В. Познишев зауважив про те, щоб кожен із учасників хоча б у загальних рисах знав про діяльність інших осіб. Змова може здійснюватися у формі конклюдентних дій (І.Я. Фойніцький), мовчазних вчинків (П.П. Пусторослєв). Завдяки аналізу різноманітних думок вчених дореволюційного періоду робиться загальний висновок, що вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб має всі ознаки сучасної форми співучасті. Така наближеність, вочевидь, доводить високий рівень розвитку дореволюційної кримінально-правової доктрини, причому не дивлячись на відсутність чіткості як у вживанні термінології, так і на її різноманітність.

Посилання

Штиглиц А. Исследование о выдаче преступников / А. Штиглиц. Санкт-Петербург : Тип. братьев Пантелеевых, 1882. 236 с.

Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III [Електронний ресурс]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text (дата звернення 29.12.2022).

Российское законодательство Х–ХХ веков : В 9 т. / под ред. Б.В. Виленского. Москва : Юридическая литература, 1988. Т. 6 : Законодательство первой половины XIX века. 432 с.

Белявский Л.А. Уложение о наказаниях уголовных и исправительных в толковании юристов / Л.А. Белявский, А.Л. Рубиновский. Санкт-Петербург 1902. 408 с.

Волков В.В. Уложение о наказаниях уголовных и исправительных / В.В. Волков. Санкт-Петербург, 1914. 1464 с.

Бернер А.Ф. Учебник уголовного права: Части Общая и Особенная. Т. 1. Часть общая. Вып (1–6). Санкт-Петербург, 1865. 940 с.

Гаер В. Учебник русского уголовного права: Часть Общая. Одесса, 1873. 74 c.

Кистяковский А. Ф. Общее уголовное право с подробным изложением начал русского уголовного законодательства: Часть общая. Киев, Тип С.В. Кульженко, 1891. 863 c.

Будзинский С. Начала уголовного права. Варшава, 1870. 362 с.

Фойницкий И. Уголовно-правовая доктрина о соучастии. Юридический вестник. 1891. Том 7. № 1. С. 5–6.

Белогриць-Котляревський Л.С. Общая и Особенная части : учебник русского уголовного права. Киев – Петербург – Харьков : Южно-Русское Книгоиздательство, 1903. 626 с .

Казимиров В. Повторительный курс уголовного права. Харьков, 1913. 232 с.

Неклюдов Н.А. Общая часть уголовного права : конспект. Санкт-Петербург : Издательство Русской книжной торговли, 1875. 200 с

Калмыков П.Д. Учебник уголовного права: Часть Общая. Санкт-Петербург, 1866. 535 с

Пусторослев П.П. Русское уголовное право: Общая часть. Юрьев, 1907. 546 с.

Курс русского уголовного права А. Лохвицкого. Санкт-Петербург, 1867. 662 с

Гернет М.Н. Уголовное право: Общая часть. Херсон, 1913. 202 с.

Познышев С.В. Учебник уголовного права. Очерк основных начал общей и особенной части уголовного права: Общая часть. Москва. Юридическое издательство Наркомюста, 1923. 669 с.

Таганцев Н.С. Русское уголовное право. Лекции : Часть общая : В 2 т. / Н.С. Таганцев. Санкт-Петербург, 1902. Т. 1. 823 c.

Есипов В. Очерк русского уголовного права. Часть общая. Преступление и преступники. Наказание и наказуемые. Варшава, 1894. 424 c.

Ильяшевич Ф. Repetitorium по общей части уголовного права. Киев : Типография Петра Барского, Хрещатик, собственный дом № 40, 1897.

Дриль Д.А. Уголовное право. Санкт-Петербург, 1909. 552 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-02-07

Як цитувати

Ткаченко, В. В. (2023). ВЧИНЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ ЗА ПОПЕРЕДНЬОЮ ЗМОВОЮ ГРУПОЮ ОСІБ У ПРАЦЯХ ВЧЕНИХ ДОРЕВОЛЮЦІЙНОГО ПЕРІОДУ. Київський часопис права, (4), 178-184. https://doi.org/10.32782/klj/2022.4.27

Номер

Розділ

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО, КРИМІНОЛОГІЯ