ПРО КРИМІНАЛІЗАЦІЮ БЕЗ ОЗНАК ЮРИДИЧНОЇ ОСМИСЛЕНОСТІ: ЗАКОНОПРОЄКТ № 6084

Анотація

2 листопада 2021 року Верховною Радою України був ухвалений у першому читанні (за осно-ву) проєкт закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення від-повідальності за підробку документів, що стосуються проведення профілактичних щеплень». Перед ухва-ленням законопроєкту № 6084 за основу в першому читанні Головним науково-експертним управліннямВерховної Ради України був наданий Висновок щодо юридичної відповідності цього законопроєкту нормамКонституції України, інших законодавчих актів, відповідності правилам юридичної техніки та здоровогоглузду щодо конструювання кримінально-правових норм. Урешті, був сформований перелік із чотирьохпунктів, кожен із яких окремо, а також усі в сукупності нищівно розгромили цей відверто юридично неякіс-ний законопроєкт. Після ознайомлення із цим законопроєктним шедевром у редакції, поданій до другогочитання, Головне юридичне управління підготувало й оприлюднило свої Зауваження, де була зосередженаувага на основних недоліках цього законопроєкту, що вже були раніше висловлені Головним науково-екс-пертним управлінням, та наведені додаткові нові (більшість стосовно правил юридичної техніки під часконструювання кримінально-правових норм). Серед авторів законопроєкту № 6084 перелічено семеро осіб(Д.А. Шмигаль, С.К. Іонушас, М.Б. Радуцький, А.Є. Костін, Ю.Ю. Арістов, А.О. Радіна, І.О. Климпуш-Цин-цадзе), двоє з них є Заслуженими юристами України (2021 рік), одна має юридичну освіту, а інші взагаліне мають юридичного фаху. Видається дивним, що авторський колектив із двома Заслуженими юристамиУкраїни не може сформулювати без порушень змістовного, структурного за Кодексом, юридико-технічного(на рівні студента максимум 4 курсу юридичного вишу) положення проєкту навіть однієї (1!) статті до Кри-мінального кодексу України. Варто стверджувати, що законопроєкт № 6084 за змістом та якістю його тек-стуального наповнення не відповідає вимогам законності, правилам юридичної техніки та викликає в разибільше зауважень за обсягом та можливістю інкорпорації у Кримінальний кодекс України, урешті, не спро-можний досягти задекларованої мети ні de jure, ні de facto. Окрім того, він створює правову невизначеність,подвійну та надмірну криміналізацію, та з очевидністю призведе до проблем у правозастосуванні та додат-кових корупційних ризиків у сфері кримінальної юстиції.