КІБЕРСУВЕРЕНІТЕТ ЯК НОВА КАТЕГОРІЯ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ ПРАВІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/klj/2021.4.28Ключові слова:
адміністративний захист, адміністративні засоби, адміністративно-правові засади, державна інформаційна політика, інформаційна безпека, інформація, кіберпростір, суверенітет.Анотація
Актуальність статті полягає в тому, що в сьогоднішньому глобалізованому світі інформаціяй бази даних є тими унікальними ресурсами, без використання та збереження яких неможливе як існуванняй розвиток сучасної держави як суспільно-політичного утворення, так і виконання суто військових завданьщодо збереження незалежності та захисту країни. На думку експертних кіл та аналітиків провідних країнсвіту, гібридність сучасного збройного конфлікту визначається саме наявністю потужної інформаційногой кібернетичного складника. Мета статті полягає в тому, щоб на основі системного аналізу позицій уче-них, довідникових матеріалів і норм чинного законодавства розкрити кіберсуверенітет як нову категоріюв адміністративному праві. Наголошено, що в міру свого розвитку Інтернет поступово став життєво необхід-ною інфраструктурою для всіх країн світу. Останнім часом у різних країнах виникають питання, пов’язаніз кібербезпекою, і держави всього світу почали створювати власні системи кібербезпеки. Кіберсуверенітетє природним продовженням національного суверенітету. Для відповіді на ці виклики необхідно вивчитимайбутнє кібербезпеки для країн, що розвиваються. Жодна держава не здатна домогтися абсолютної безпе-ки. Підкреслена повага до кіберсуверенітету не означає відключення Інтернету й ізоляції країни від зовніш-нього світу. У статті визначено кіберсуверенітет як індивідуальне самовираження держави в кіберпросторі,що є природною частиною державного суверенітету та визначає технологічну самостійність, інформацій-ну стійкість і рівень кіберуправління в інформаційному середовищі, гарантуючись відповідною системоюзовнішнього, внутрішньонаціонального, адміністративно-правового захисту відповідних об’єктів кіберп-ростору, на які поширюється юрисдикція держави.
Посилання
Вэньхун Сюй. Вызовы кибер-суверенитету и ответные меры. Мировая экономика и международныеотношения. Том 64. Вып. № 2. С. 89–99.
Гапотій В.Д. Кібернетичний суверенітет держави: правовий підхід. Актуальні проблеми інформацій-ного права в умовах глобалізації : збірник тез доповідей учасників Всеукр. наук.-практ. інтернет-конф. Київ,2019. С. 108–109.
Жалдыбин А.В. Международные отношения: история, теория, практика. Материалы IX науч.-практ.конф. молодых ученых фак. междунар. отношений БГУ. Минск : БГУ, 2019. С. 39–44.
Камінський І.І. Концепція державного суверенітету в контексті застосування кіберсили. Альманахміжнародного права. 2017. Вип. 16. С. 3–10.
Мальцева І.Р. Кібербезпека – одна з найважливіших складових всієї системи захисту у збройних силахУкраїни. Кібербезпека: освіта, наука, техніка. 2020. № 1. С. 85–92.
A nation’s journey towards Cyber Sovereignty. Thales Group. URL: https://www.thalesgroup.com/en/markets/defence-and-security/cyberdefence-solutions/cyber-sovereignty.
Boyle J. Foucault in cyberspace: surveillance, sovereignty and hardwired censors. University of Cincinnatilaw review. 1997. Vol. 66. P. 177–206.
Buchan R. Cyber Attacks: Unlawful Uses of Force or Prohibited Interventions? Journal of Conflict andSecurity Law. 2012. Vol. 17. № 2. P. 211–227.
Cyberspace Policy Report to Congress Pursuant to the National Authorization Act for fiscal year 2011.URL: https://nsar-chive2.gwu.edu/NSAEBB/NSAEBB424/docs/Cyber-059.
Lotrionte C. State sovereignty and self-defense in cyberspace: a normative framework for balancing legalrights. Emory international law review. 2012. Vol. 26. P. 825–919.
Shmitt N., Vihul L. Respect for Sovereignty in Cyberspace. Texas law review. 2017. Vol. 95. P. 1640–1671.
The National Strategy to Secure Cyberspace (February 2003). URL: https://www.us-cert.gov/sites/default/files/publications/ cyberspace_strategy.pdf.
