ОСОБЛИВОСТІ ТРАВМОЧУТЛИВОГО ДОПИТУ ПОТЕРПІЛИХ І СВІДКІВ У КРИМІНАЛЬНИХ ПРОВАДЖЕННЯХ ЩОДО ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/klj/2026.2.25Ключові слова:
допит, потерпілий, воєнні злочини, травма, травмочутливий підхід, процесуальне інтерв’ю, Міжнародний кримінальний суд, Римський статут, кримінальне провадження, досудове розслідуванняАнотація
У статті розглядаються особливості проведення травмочутливого допиту потерпілих і свідків у кримінальних провадженнях, пов’язаних із воєнними злочинами. Акцент робиться на психологічних, правових та процесуальних аспектах, що визначають специфіку взаємодії слідчих та учасників провадження, які зазнали або стали свідками тяжких насильницьких дій. Автори аналізують сучасні підходи до організації допиту, зокрема методи мінімізації психологічного стресу, забезпечення безпеки та створення умов для максимально достовірного та повного отримання доказів. Висвітлюються ризики вторинної травматизації потерпілих під час допиту, а також проблеми, що виникають через специфіку воєнних злочинів, такі як страх перед репресіями, високий рівень емоційного навантаження, необхідність врахування культурних та мовних особливостей. У статті здійснено порівняльний аналіз національної практики допиту з міжнародними стандартами, зокрема з правилами Міжнародного кримінального суду щодо допиту свідків та потерпілих. Розглянуто рекомендації щодо адаптації процесуальних норм та слідчих методик для забезпечення ефективного правосуддя та водночас захисту психічного та фізичного стану учасників процесу. Особлива увага приділяється ролі психологічної підготовки слідчих, використанню спеціалізованих технік опитування, дистанційних форм допиту та комплексного супроводу потерпілих правовою та соціальною підтримкою. Автор також виділяє практичні проблеми, що виникають під час проведення травмочутливого допиту, зокрема документування свідчень, забезпечення їх допустимості у суді та уникнення маніпулювання свідомістю свідків. На основі дослідження пропонуються рекомендації щодо внесення змін до кримінального процесуального законодавства України для вдосконалення процедури допиту в справах воєнних злочинів, підвищення його гуманності та відповідності міжнародним стандартам.
Посилання
Соловйова О. Є. Допит як процесуальний засіб доказування у кримінальному провадженні. Кримінальний процес та криміналістика: сучасний стан та перспективи : тези доп. всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 26 листопада 2020 р.). Харків : ХНУВС, 2020. С. 354–357. URL: https://dspace.univd.edu.ua/entities/publication/8c08f83c-164d-45f7-ae12-abae76256433?utm_source=chatgpt.com (дата звернення: 03.04.2026).
Лук’янчиков Є. Д., Лук’янчиков Б. Є. Чи вичерпано можливості допиту як способу формування доказів у кримінальному провадженні. Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право. 2021. № 3 (51). C. 57-62. doi: 10.20535/2308-5053.2021.3(51).246463
Чорноус Ю. М., Власенко С. О. Особливості тактики допиту в процесі розслідування незаконного заволодіння транспортним засобом. Юридична психологія. 2022. № 1 (30). С. 71-79. doi: https://doi.org/10.33270/03223001.74. https://psychped.navs.edu.ua/index.php/psychped/article/view/1506/1500
Шепітько І. І. Криміналістика : підручник. Київ: Юридична думка, 2016. 456 с.
Криміналістична тактика: підруч. / Г. С. Бідняк, О. Г. Кривопуск, І. В. Пиріг та ін. Дніпро: Дніпров. держ. ун-т внутр. справ, 2025. 252 с.
Дульський О. Л. Міжнародні стандарти криміналістичного забезпечення збирання доказів органами досудового розслідування. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. 2023. Вип. 64. С. 128–133. (Серія «Юриспруденція»). doi: 10.32841/2307-1745.2023.64.24.
Кримінальний процесуальний кодекс України : Закон України від 13 квіт. 2012 р. № 4651-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text. (дата звернення: 03.04.2026).
Rules of Procedure and Evidence. https://www.icc-cpi.int/Publications/Rules-of-Procedure-andEvidence.pdf?fbclid=IwAR1L-weqjJor3qraL478HiR7HiTJGaIwlvYRa1h0rIBWouywU5ySvHTb7I (дата звернення: 203.04.2026).
Кравчук О. О., Бондаренко М. О. Досудове розслідування воєнних злочинів. ГО «Вектор прав людини», 9 берез. 2022. URL: https://hrvector.org/podiyi/22-03-09-w-s-a (дата звернення: 03.04.2026).
Россоха С. В. Допит підозрюваного, потерпілого та свідків під час розслідування воєнних злочинів. Право і суспільство. 2024. № 4. С. 888-895. doi: https://doi.org/10.32842/2078-3736/2024.4.127
Сіренко Т., Бевзюк І. Психологічні особливості ведення травмочутливого допиту потерпілих/свідків травматичних подій війни: пам’ятка. Київ. 2024. 28 с.
Римський статут Міжнародного кримінального суду від 17.07.1998.URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588 (дата звернення: 29.03.2026).
Жовтюк О. Особливості проведення допиту свідків і потерпілих під час розслідування порушення законів та звичаїв війни. Юридична психологія. 2024. № 1 (34). С. 101-109. doi: 10.33270/03243401.101.
Бєлоусов Ю. М., Яворська В. В. Посібник з особливостей проведення процесуального інтерв’ю в рамках кримінального розслідування, затверджений Ж. Лакруа, заступником Генерального секретаря ООН, ДМО ООН. 2024. 64 с.
Мендес Х. Доповідь Спеціального доповідача ООН з питань катувань/ Представлено на Генеральній Асамблеї ООН, Нью-Йорк, 2016. URL: https://www.ohchr.org/en/special-procedures/sr-cpt/reports (дата звернення: 03.04.2026).
Процесуальне інтерв’ю у кримінальних справах: навчальні матеріали CTI. 2017 (1). URL: file:///C:/Users/UserM/Documents/CTI-Training_Tool_1_UKR%20(1).pdf (дата звернення: 03.04.2026).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




