FEATURES OF TRAUMA-INFORMED INTERVIEWING OF VICTIMS AND WITNESSES IN CRIMINAL PROCEEDINGS RELATING TO WAR CRIMES
DOI:
https://doi.org/10.32782/klj/2026.2.25Keywords:
interview, victim, war crimes, trauma, trauma-informed approach, procedural interview, International Criminal Court, Rome Statute, criminal proceedings, pre-trial investigationAbstract
The article examines the features of trauma-informed interviewing of victims and witnesses in criminal proceedings related to war crimes. The focus is placed on psychological, legal, and procedural aspects that determine the specifics of interaction between investigators and participants in proceedings who have experienced or witnessed severe acts of violence. The authors analyze contemporary approaches to organizing interviews, including methods for minimizing psychological stress, ensuring safety, and creating conditions for the most reliable and comprehensive collection of evidence. The article highlights the risks of secondary traumatization of victims during interviews, as well as challenges arising from the specifics of war crimes, such as fear of reprisals, high levels of emotional strain, and the need to consider cultural and linguistic characteristics. A comparative analysis of national interview practices with international standards is conducted, particularly with the rules of the International Criminal Court regarding the examination of witnesses and victims. Recommendations are provided for adapting procedural norms and investigative methodologies to ensure effective justice while simultaneously protecting the mental and physical well-being of participants. Special attention is given to the role of psychological preparation of investigators, the use of specialized interview techniques, remote forms of questioning, and comprehensive support for victims through legal and social assistance. The author emphasizes the importance of establishing psychological rapport, creating a safe atmosphere during interviews, and applying a trauma-informed approach that minimizes the risk of retraumatization and enhances the quality of obtained evidence. Practical recommendations are provided for considering individual psychological characteristics, and comprehensive amendments to the Criminal Procedure Code of Ukraine are proposed to ensure the rights of victims and witnesses, introduce the participation of psychologists, and regulate remote forms of interviewing.
References
Соловйова О. Є. Допит як процесуальний засіб доказування у кримінальному провадженні. Кримінальний процес та криміналістика: сучасний стан та перспективи : тези доп. всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 26 листопада 2020 р.). Харків : ХНУВС, 2020. С. 354–357. URL: https://dspace.univd.edu.ua/entities/publication/8c08f83c-164d-45f7-ae12-abae76256433?utm_source=chatgpt.com (дата звернення: 03.04.2026).
Лук’янчиков Є. Д., Лук’янчиков Б. Є. Чи вичерпано можливості допиту як способу формування доказів у кримінальному провадженні. Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право. 2021. № 3 (51). C. 57-62. doi: 10.20535/2308-5053.2021.3(51).246463
Чорноус Ю. М., Власенко С. О. Особливості тактики допиту в процесі розслідування незаконного заволодіння транспортним засобом. Юридична психологія. 2022. № 1 (30). С. 71-79. doi: https://doi.org/10.33270/03223001.74. https://psychped.navs.edu.ua/index.php/psychped/article/view/1506/1500
Шепітько І. І. Криміналістика : підручник. Київ: Юридична думка, 2016. 456 с.
Криміналістична тактика: підруч. / Г. С. Бідняк, О. Г. Кривопуск, І. В. Пиріг та ін. Дніпро: Дніпров. держ. ун-т внутр. справ, 2025. 252 с.
Дульський О. Л. Міжнародні стандарти криміналістичного забезпечення збирання доказів органами досудового розслідування. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. 2023. Вип. 64. С. 128–133. (Серія «Юриспруденція»). doi: 10.32841/2307-1745.2023.64.24.
Кримінальний процесуальний кодекс України : Закон України від 13 квіт. 2012 р. № 4651-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text. (дата звернення: 03.04.2026).
Rules of Procedure and Evidence. https://www.icc-cpi.int/Publications/Rules-of-Procedure-andEvidence.pdf?fbclid=IwAR1L-weqjJor3qraL478HiR7HiTJGaIwlvYRa1h0rIBWouywU5ySvHTb7I (дата звернення: 203.04.2026).
Кравчук О. О., Бондаренко М. О. Досудове розслідування воєнних злочинів. ГО «Вектор прав людини», 9 берез. 2022. URL: https://hrvector.org/podiyi/22-03-09-w-s-a (дата звернення: 03.04.2026).
Россоха С. В. Допит підозрюваного, потерпілого та свідків під час розслідування воєнних злочинів. Право і суспільство. 2024. № 4. С. 888-895. doi: https://doi.org/10.32842/2078-3736/2024.4.127
Сіренко Т., Бевзюк І. Психологічні особливості ведення травмочутливого допиту потерпілих/свідків травматичних подій війни: пам’ятка. Київ. 2024. 28 с.
Римський статут Міжнародного кримінального суду від 17.07.1998.URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588 (дата звернення: 29.03.2026).
Жовтюк О. Особливості проведення допиту свідків і потерпілих під час розслідування порушення законів та звичаїв війни. Юридична психологія. 2024. № 1 (34). С. 101-109. doi: 10.33270/03243401.101.
Бєлоусов Ю. М., Яворська В. В. Посібник з особливостей проведення процесуального інтерв’ю в рамках кримінального розслідування, затверджений Ж. Лакруа, заступником Генерального секретаря ООН, ДМО ООН. 2024. 64 с.
Мендес Х. Доповідь Спеціального доповідача ООН з питань катувань/ Представлено на Генеральній Асамблеї ООН, Нью-Йорк, 2016. URL: https://www.ohchr.org/en/special-procedures/sr-cpt/reports (дата звернення: 03.04.2026).
Процесуальне інтерв’ю у кримінальних справах: навчальні матеріали CTI. 2017 (1). URL: file:///C:/Users/UserM/Documents/CTI-Training_Tool_1_UKR%20(1).pdf (дата звернення: 03.04.2026).
