МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ ЗАСАДИ СУЧАСНОЇ ЮРИДИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ АСПЕКТ

Анотація

У статті здійснено ґрунтовне дослідження морально-етичних засад сучасної юридичної діяльності в рамках кримінального провадження. Актуальність теми зумовлена не лише зростанням суспільного запиту на справедливість, відкритість і доброчесність кримінального правосуддя, а й стрімким розвитком цифрових технологій, глобалізаційних впливів і трансформацією ціннісних орієнтирів у професійній юридичній спільноті. У таких умовах моральність, етичність і професійна етика набувають першорядного значення як засади, що забезпечують не лише формальну законність, а й легітимність правозастосовної діяльності.У статті визначено, що моральність є внутрішньою здатністю особи діяти згідно з принципами добра, справедливості й поваги до іншого, тоді як етичність постає як конкретизована форма моральності, котра виявляється у поведінці відповідно до професійних і соціальних очікувань. Професійна етика в кримінальному процесі розглядається як система ціннісно-нормативних орієнтирів, які визначають межі допустимої поведінки юриста і спрямовані на забезпечення неупередженості, добросовісності та поваги до гідності кожного учасника провадження. Окрему увагу приділено взаємозв’язку між правовими та моральними нормами: доведено, що ці системи не протистоять одна одній, а взаємодіють, формуючи цілісне нормативно-ціннісне поле правозастосування. Наведені приклади демонструють, що дотримання лише «букви закону» без урахування морального змісту може призводити до несправедливих рішень або зловживання процесуальними правами.У роботі виокремлено ключові морально-етичні принципи, що повинні становити підґрунтя кримінального процесу: принцип справедливості як фундамент правової оцінки дій; принцип добросовісності передбачає відповідальне та щире ставлення до процесуальних функцій; принцип поваги до гідності особи як умову моральної легітимності слідчих і судових дій; а також принципи неупередженості та незалежності як гарантії об’єктивності рішень і дій у рамках кримінального провадження. Розкрито низку етичних викликів, характерних для сучасного етапу розвитку кримінального процесу.Зокрема, йдеться про конфлікт інтересів, інформаційний і суспільний тиск, політичну ангажованість, а також про небезпеки, пов’язані з використанням новітніх цифрових технологій у сфері доказування, спостереження, аналітики. Обґрунтовано, що в таких умовах етична оцінка поведінки правників повинна мати не меншу вагу,, ніж правова. Порушено також проблему «етичного формалізму» – ситуації, коли морально сумнівні дії залишаються в межах формальної законності.Зроблено висновок, що ефективне функціонування системи кримінального правосуддя неможливе без морального стрижня професійної діяльності її учасників. Саме тому морально-етичні засади мають бути не факультативною опцією, а центральним елементом професійної ідентичності юриста та цілісного функціонування кримінального процесу.