ЖИТЛОВІ ПРАВА ВРАЗЛИВИХ КАТЕГОРІЙ НАСЕЛЕННЯ: ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ ТА ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ

Анотація

У статті досліджуються особливості правового захисту житлових прав вразливих категорій населення, що є надзвичайно актуальним у сучасних умовах. Підкреслено, що право на житло є важливим елементом гарантування людської гідності та функціонує у взаємозв’язку з іншими особистими, соціальними та майновими правами. Зважаючи на відсутність у законодавстві єдиного визначення поняття «захист житлових прав», його практична реалізація здійснюється через конституційні гарантії, положення законодавства про житлову політику, фінансову підтримку та правові процедури для відновлення порушених прав. Методологічною основою дослідження є поєднання формально-юридичного та порівняльно-правового аналізу з використанням доктринального підходу, що дозволяє оцінити особливості реалізації житлових прав та визначити напрями вдосконалення механізмів їх захисту для соціально вразливих категорій населення. Висвітлено національне законодавство та інституційні механізми, спрямовані на забезпечення доступності житла, його придатності для проживання та інтеграції житлової політики з соціальними і технічними заходами. Проведено порівняльний аналіз української практики та європейського досвіду, зокрема Данії, Італії, рішень Суду Європейського Союзу, що демонструє принципи недопущення дискримінації та забезпечення справедливого доступу до соціального житла. Встановлено, що забезпечення житлових прав вразливих груп є не лише юридичним завданням, а й показником ціннісних орієнтирів держави, її соціальної відповідальності та здатності підтримувати гідність людини навіть у кризових обставинах. Окреслено напрями вдосконалення захисту: імплементація міжнародних стандартів у національне законодавство, розвиток механізмів соціального та доступного житла, системна підтримка спеціалізованих органів, інтеграція правових, соціальних та технічних засобів для комплексного забезпечення житлових потреб вразливих категорій населення.