ТРАНСФОРМАЦІЯ ІНСТИТУТІВ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ ПІД ВПЛИВОМ КОНСТИТУЦІЙНИХ ПРИНЦИПІВ І ПРАКТИКИ ЗАРУБІЖНИХ ДЕРЖАВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/klj/2026.2.8Ключові слова:
цивільне право; конституційні принципи; трансформація законодавства; права людини; порівняльне правознавство; Цивільний кодекс України; конституціоналізація приватного права; верховенство права; євроінтеграція; зарубіжний досвідАнотація
У статті здійснено комплексне дослідження трансформації основних інститутів цивільного права України під впливом конституційних принципів, а також із урахуванням досвіду провідних зарубіжних правових систем. Розкрито зміст і значення конституціоналізації приватноправового регулювання, що виявляється у посиленні ролі Конституції України як акта прямої дії у сфері цивільних правовідносин. Проаналізовано взаємозв’язок між конституційними гарантіями прав і свобод людини та цивільно-правовим регулюванням відносин власності, зобов’язальних відносин, особистих немайнових прав, а також спадкового права. Обґрунтовано, що після набуття чинності Конституцією України 1996 року та в умовах євроінтеграційних процесів відбулося системне оновлення цивільного законодавства, спрямоване на його гармонізацію з правом Європейського Союзу, імплементацію положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рецепцію окремих правових конструкцій держав романо-германської та англосаксонської правових сімей. Значну увагу приділено аналізу практики Конституційного Суду України та Верховного Суду, які відіграють ключову роль у формуванні конституційно-правового контексту застосування норм Цивільного кодексу України 2003 року. Досліджено зарубіжний досвід конституціоналізації цивільного права, зокрема у Німеччині, Франції, Нідерландах, Польщі, країнах Балтії та інших державах, що дозволило виявити спільні тенденції та національні особливості розвитку приватного права. Зроблено висновок про необхідність подальшого вдосконалення цивільного законодавства України з урахуванням конституційних цінностей, принципу верховенства права, практики Європейського суду з прав людини та найкращих зарубіжних підходів до регулювання цивільних відносин, а також сучасних викликів правового розвитку.
Посилання
Конституція України : прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.
Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435-IV. Відомості Верховної Ради України. 2003. №№ 40–44. Ст. 356.
Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 р. Відомості Верховної Ради України. 2002. № 21–22. Ст. 135.
Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р. Відомості Верховної Ради України. 2006. № 30. Ст. 260.
Дзера О. В. Розвиток права власності громадян в Україні. Київ : Вентурі, 1996. 272 с.
Дзера О. В., Кузнєцова Н. С. Цивільне право України : підручник : у 2 кн. Київ : Юрінком Інтер, 2005. Кн. 1. 736 с.
Луць В. В. Контракти у підприємницькій діяльності. Київ : Юрінком Інтер, 2008. 576 с.
Конституційний Суд України: рішення і висновки. 1997–2022. URL: https://ccu.gov.ua (дата звернення: 20.04.2026).
Кузнєцова Н. С. Проблеми реформування цивільного законодавства України. Право України. 2015. № 8. С. 35–47.
Майданик Р. А. Цивільне право : загальна частина. Київ : Алерта, 2012. 472 с.
Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України / за ред. В. М. Коссака. Київ : Істина, 2004. 976 с.
Отраднова О. О. Проблеми вдосконалення механізму цивільно-правового регулювання деліктних зобов’язань. Київ : Юрінком Інтер, 2014. 328 с.
Печений О. П. Право власності в Цивільному кодексі України. Харків : Право, 2011. 200 с.
Погрібний С. О. Механізм та принципи регулювання договірних відносин у цивільному праві. Київ : Правова єдність, 2009. 304 с.
Харитонов Є. О., Харитонова О. І. Цивільне право України : підручник. Київ : Істина, 2003. 776 с.
Шевченко Я. М. Відповідальність у цивільному праві. Харків : Право, 1994. 216 с.
Верховний Суд України. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua (дата звернення: 20.04.2026).
Barents R. The Autonomy of Community Law. The Hague : Kluwer Law International, 2004. 310 p.
Luther J., Barnes S. Constitutional Courts and the Crisis of Constitutionalism in Europe. London : Hart Publishing, 2021. 420 p.
Papier H.-J. Die Drittwirkung der Grundrechte im Zivilrecht. München : Beck, 2010. 250 S.
Staudinger J. Kommentar zum Bürgerlichen Gesetzbuch. Berlin : Sellier, 2020. 3000 S.
Sowiński T. Konstytucjonalizacja prawa prywatnego w Polsce. Warszawa : Wolters Kluwer, 2018. 350 s.
Osajda K. Prawo zobowiązań – przepisy ogólne. Warszawa : Beck, 2020. 520 s.
Van Dijk P., Van Hoof G. Theory and Practice of the European Convention on Human Rights. Antwerp : Intersentia, 2018. 1100 p.
European Court of Human Rights. HUDOC Case-Law Database. URL: https://hudoc.echr.coe.int (date of access: 20.03.2024)
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




