ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА У СФЕРІ ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ ТА ГОСТИННОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/klj/2025.3.26Ключові слова:
державна політика, сфера харчування, об’єкти громадського харчування, гостинність, принципи, адміністративно-правове регулювання, ресторанний бізнес, кейтерінгАнотація
В статті розкрито зміст і вектори державної політики у сфері громадського харчування та гостинності як складника публічного адміністрування, продовольчої безпеки та розвитку туризму. Показано, що політика вибудовується на трьох опорах: захист споживача й безпечність харчових продуктів (HACCP/ISO 22000, простежуваність, контроль алергенів, гігієнічні вимоги, ризик-орієнтований нагляд Держпродспоживслужби); економічна конкурентоспроможність сектору HoReCa (спрощення регуляцій і дозвільних процедур, податкові стимули, доступ до фінансування МСП, підтримка експорту кулінарних та гостьових послуг, формалізація «сірої» зайнятості); євроінтеграція та сталість (імплементація харчового acquis ЄС, екоменеджмент, циркулярність, зменшення харчових відходів і одноразового пластику, енергоефективність об’єктів). Виокремлено блок гостинності: класифікація готелів і садиб, стандарти сервісу та доступності (інклюзивність, мовні та цифрові сервіси), розвиток DMO і міських конвеншнбюро, підтримка креативної гастрономії й подієвого туризму як інструментів брендингу територій.Умови воєнного стану вимагають операційної резильєнтності: плани BCP/DRP, резервні джерела енергії, безпекові протоколи для відвідувачів і персоналу, гуманітарні кухні та пункти обігріву, гнучке регулювання часу роботи і логістики, інтеграція е-комерції (доставка, «dark kitchen») з належним оподаткуванням і захистом праці кур’єрів. Інституційна модель передбачає координацію Мінекономіки, МОЗ, Мінагрополітики, Держпродспоживслужби, органів місцевого самоврядування, освітніх і галузевих асоціацій; запровадження публічно-приватних рад, стандартних чек-листів інспекцій, електронних дозволів і відкритих даних. Запропоновано KPI для управління результатами: частка об’єктів із сертифікованими системами безпечності, рівень інцидентів харчових отруєнь, індекси задоволеності гостей, середній чек і завантаженість готелів, частка формалізованої зайнятості, обсяг харчових відходів на одиницю виручки, прозорість закупівель у шкільному/соціальному харчуванні. Зроблено висновок, що узгоджена, цифровізована й орієнтована на ЄС політика дозволяє одночасно підвищити якість і безпеку послуг, підтримати МСП, посилити туристичну привабливість і забезпечити стійкість галузі в умовах війни та повоєнного відновлення.
Посилання
Дем’янчук О. П. «Державна політик» та «публічна політика»: варіант перехідного періоду. URL: http:/www.library.ukma.kiev.ua/e-lib/nz/nz18_2000_polityk/05_demyanchyk_op.pdr.
Про Стратегію сталого розвитку «Україна – 2020»: затв. Указом Президента України від 12 січня 2015 року № 5/2015. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5/2015#Text
Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року: затв. Указом Президента України від 30 вересня 2019 року № 722/2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722/2019#Text
Про схвалення Стратегії розвитку туризму та курортів на період до 2026 року: затв. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 р. № 168-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2017-%D1%80#Text
Словник української мови / [під ред. І. К. Білодід та ін.]. К. : Наук. думка, 1972. 3132 с. Т. 3. 1972. 744 с.
Шершньова З. Є. Стратегічне управління : підр. [2-ге вид., переробл. і допов.]. К. : КНЕУ, 2004. 699 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.





