ОКРЕМІ ПИТАННЯ ВПЛИВУ РЕЛІГІЇ НА ПРАВОВУ ПОВЕДІНКУ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню актуальних питань взаємодії і взаємного впливу правових норм і релігійних норм на прояви поведінки суб’єктів правовідносин. Наголошується на цінності релігійних норм, які виступають ключовим елементом, що здійснює регулювання суспільних відносин протягом тривалого історичного періоду.З’ясовано, що вкрай актуальними і спірними питанням є встановлення ключових нюансів відмежування особливостей, відмови особи від військової служби через свої релігійні переконання, від зловживання особою наданих їй правав і спробами ухилитися від виконання обов’язку визначеного Конституцією України щодо захисту нашої країни від збройної агресії. Саме суд, має встановити і оцінки серйозність релігійних переконань особи, щоб запобігати її спробам зловживанню і ухиленню від проходження військової служби і захисту батьківщини. Досліджено позицію Європейського суду з прав людини, який у своїх рішення неодноразово наголошував увагу на тому, що в силу гарантованого пунктом 1 статті 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права, держава має забезпечити громадянам проходження альтернативної (невійськової) служби, яка має бути повністю відокремленою від військового обов’язку, та визнавав право громадян з релігійними переконаннями на відмову від проходження військової служби за їх релігійними переконаннями. В свою чергу, правові позиції, які викладені у судових рішення, як в адміністративному судочинстві, так і в кримінальному судочинстві, визначають, що судами по різному трактується гарантоване громадянину право сповідувати свою релігію або переконаннях в аспекті можливості відмови від військової служби.Зроблено висновок, на нагальній потребі внесення змін до норм чинного законодавства, з метою закріплення права громадян на альтернативну службу під час дії воєнного стану. У питанні законодавчого врегулювання можливості замінити військової служби на альтернативну (невійськову) службу громадянам за їх релігійними переконаннями, необхідно знайти баланс між гарантуванням і забезпеченням особі права на відмову від військової служби через свої релігійні переконання, та мінімізацією випадків зловживання особою наданими їй правами і ухиленням від виконання обов’язку щодо захисту країни від збройної агресії.