ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЛЮДЯНОСТІ: СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА
DOI:
https://doi.org/10.32782/klj/2026.2.36Ключові слова:
злочини проти людяності, міжнародне кримінальне право, Міжнародний кримінальний суд, Римський статут, міжнародна кримінальна відповідальність, трибунали ad hoc, геноцид, військові злочиниАнотація
У статті здійснено комплексне дослідження сучасних тенденцій розвитку міжнародного кримінального права в контексті притягнення до відповідальності за злочини проти людяності як однієї з найтяжчих категорій міжнародних злочинів. Проаналізовано нормативно-правову базу, що регулює відповідну сферу, зокрема положення Римського статуту Міжнародного кримінального суду, практику міжнародних кримінальних трибуналів ad hoc (для колишньої Югославії та Руанди), а також новітню судову практику міжнародних і національних судів. Особливу увагу приділено еволюції підходів до визначення поняття «злочини проти людяності» як у міжнародно-правовій доктрині, так і в позитивному праві, що дозволило виявити наявні суперечності та прогалини правового регулювання. У роботі детально досліджено елементи складу злочинів проти людяності, включаючи контекстуальні ознаки, об’єктивну та суб’єктивну сторони, а також питання кваліфікації окремих діянь у світлі сучасних міжнародних стандартів. Розглянуто механізми реалізації принципу невідворотності покарання, зокрема через діяльність Міжнародного кримінального суду, універсальну юрисдикцію національних судів та розвиток міждержавного співробітництва у кримінально-правовій сфері. Окремий акцент зроблено на проблематиці притягнення до відповідальності держав та їхніх посадових осіб, включаючи питання імунітету, співвідношення міжнародного та національного права, а також політико-правові виклики, що виникають у процесі здійснення правосуддя. Проаналізовано перспективи кодифікації відповідних норм у рамках окремої конвенції ООН про злочини проти людяності. Обґрунтовано висновок, що сучасний розвиток міжнародного кримінального права характеризується інституційним зміцненням механізмів відповідальності, розширенням юрисдикції міжнародних судових органів, підвищенням ролі національних правових систем у забезпеченні міжнародної кримінальної юстиції та посиленням глобальної координації у протидії найтяжчим злочинам проти людства.
Посилання
Cassese A. International Criminal Law. 3rd ed. Oxford: Oxford University Press, 2013. 436 p.
Schabas W. An Introduction to the International Criminal Court. 5th ed. Cambridge: Cambridge University Press, 2017. 467 p.
Lippman M. Crimes Against Humanity. Boston College Third World Law Journal. 1997. Vol. 17, No. 1. P. 171–273.
Римський статут Міжнародного кримінального суду: прийнятий 17 липня 1998 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588.
Leanza U., Pronto A. The International Law of the Sea. Leiden: Martinus Nijhoff Publishers, 2020. 524 p.
Bassiouni M. C. Crimes Against Humanity: Historical Evolution and Contemporary Application. Cambridge: Cambridge University Press, 2011. 842 p.
Prosecutor v. Duško Tadić: рішення МТКЮ від 15 липня 1999 р. у справі № IT-94-1-A. URL: https://www.icty.org/case/tadic/4.
Міжнародний кримінальний суд: офіційний вебсайт. URL: https://www.icc-cpi.int.
Cryer R. et al. An Introduction to International Criminal Law and Procedure. 3rd ed. Cambridge: Cambridge University Press, 2014. 596 p.
Arrest Warrant of 11 April 2000 (Democratic Republic of the Congo v. Belgium): рішення МС ООН від 14 лютого 2002 р. ICJ Reports 2002. P. 3.
Жорж Д. Імунітет та відповідальність глав держав у міжнародному кримінальному праві. Право України. 2021. № 9. С. 50–65.
Application of the Convention on the Prevention and Punishment of the Crime of Genocide (Bosnia and Herzegovina v. Serbia and Montenegro): рішення МС ООН від 26 лютого 2007 р. ICJ Reports 2007. P. 43.
Конвенція про незастосовність строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти людяності: прийнята 26 листопада 1968 р. Збірник міжнародних договорів ООН. Т. 754. С. 73–79.
Кабінет ООН з правових питань. Текст проекту статей про злочини проти людяності 2019 р. Нью-йорк: ООН, 2019. 108 с.
Reydams L. Universal Jurisdiction: International and Municipal Legal Perspectives. Oxford: Oxford University Press, 2004. 312 p.
Akhavan P. Beyond Impunity: Can International Criminal Justice Prevent Future Atrocities? American Journal of International Law. 2001. Vol. 95, No. 1. P. 7–31.
Brown B. S. Research Handbook on International Criminal Law. Cheltenham: Edward Elgar, 2011. 464 p.
Danner A. M. Enhancing the Legitimacy and Accountability of Prosecutorial Discretion at the International Criminal Court. American Journal of International Law. 2003. Vol. 97, No. 3. P. 510–552.
Murithi T. The African Union and the International Criminal Court: An Embattled Relationship? Institute for Justice and Reconciliation Policy Brief. 2013. No. 8. P. 1–8.
Ciampi A. The International Criminal Court and States Not Party. Florence: European University Institute, 2010. 312 p.
МКС: ордер на арешт Путіна. URL: https://www.icc-cpi.int/news/situation-ukraine-icc-judges-issuearrest-warrants-against-vladimir-vladimirovich-putin-and.
Лісний І.А., Коваленко В.Ф., Особливості кримінальної відповідальності: питання міжнародно-правового регулювання через призму практики міжнародного кримінального суду. Юридичний науковий електронний журнал. 2023. № 4. С. 711–713. URL: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2023-4/172
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




