САНКЦІЇ ЯК ПУБЛІЧНО-ПРАВОВИЙ ІНСТРУМЕНТ ОБМЕЖЕННЯ МАЙНОВИХ ПРАВ

Автор(и)

  • С. В. Сівков Науково-дослідний відділ розвитку рекрутингу та інноваційних проектів політики людського капіталу Науково-методичного центру кадрової політики Міністерства оборони України https://orcid.org/0009-0009-6348-7550
  • С. Ю. Задерейко Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана https://orcid.org/0000-0002-0336-0023

DOI:

https://doi.org/10.32782/klj/2026.2.21

Ключові слова:

санкції, публічно-правовий інструмент, майнові права, право власності, блокування активів, національна безпека, адміністративно-правовий характер, обмежувальні заходи, правові колізії, спільна сумісна власність, приватноправові відносини, пропорційність, правова визначеність, публічний інтерес, захист активів

Анотація

У статті досліджено санкції як особливий публічно-правовий інструмент обмеження майнових прав в умовах сучасних безпекових викликів, зумовлених збройною агресією, терористичними загрозами та необхідністю захисту національних інтересів держави. Обґрунтовано, що санкції за своєю правовою природою не є формою кримінального покарання чи класичної юридичної відповідальності, а виступають спеціальними обмежувальними заходами превентивного характеру, спрямованими на запобігання шкоді національній безпеці, суверенітету, територіальній цілісності та економічній стабільності України. Проаналізовано нормативно-правові засади застосування санкцій, особливості їх суб’єктного складу, порядок запровадження, а також юридичні наслідки блокування активів як одного з найбільш відчутних способів втручання у сферу майнових прав. Встановлено, що санкції мають виразний адміністративно-правовий характер, оскільки реалізуються у площині публічного управління, застосовуються уповноваженими суб’єктами владних повноважень і спрямовані на тимчасове обмеження реалізації окремих правомочностей власника без припинення самого права власності. Особливу увагу приділено правовим колізіям, що виникають у зв’язку із застосуванням санкцій у сфері приватноправових відносин, зокрема щодо спільної сумісної власності подружжя, виконання договірних зобов’язань, реалізації судових рішень та співвідношення публічного інтересу із захистом прав добросовісних співвласників і контрагентів. Доведено, що практичне застосування санкцій потребує дотримання принципів пропорційності, правової визначеності та балансу між інтересами національної безпеки і гарантіями права власності. Зроблено висновок, що санкції слід розглядати як самостійний публічно-правовий механізм державного реагування, який потребує подальшого нормативного уточнення та узгодження з цивільно-правовими конструкціями з метою мінімізації правових конфліктів у правозастосуванні.

Посилання

Про санкції: Закон України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII // Відомості Верховної Ради України. 2014. № 40. Ст. 2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/1644-18

Про боротьбу з тероризмом: Закон України від 20 березня 2003 року № 638-IV // Відомості Верховної Ради України. 2003. № 25. Ст. 180. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/638-15

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2023 року у справі № 9901/376/21 [провадження № 11-40заі23] // Офіційний вебпортал судової влади України. URL: https://protocol.ua/ua/postanova_vp_vs_vid_06_07_2023_roku_u_spravi_9901_376_21/

Господарський кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 року № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. 2003. № 18. Ст. 144. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/436-15

Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7 грудня 2000 року № 2121-III // Відомості Верховної Ради України. 2001. № 5–6. Ст. 30. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/2121-14

Про валюту і валютні операції: Закон України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII // Відомості Верховної Ради України. 2018. № 30. Ст. 239. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/2473-19

Митний кодекс України: Закон України від 13 березня 2012 року № 4495-VI // Відомості Верховної Ради України. 2012. № 44–45, № 46–47, № 48. Ст. 552. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/4495-17

Повітряний кодекс України: Закон України від 19 травня 2011 року № 3393-VI // Відомості Верховної Ради України. 2011. № 48–49. Ст. 536. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/3393-17

Хавронюк М. І. Про «санкції» як спеціальні обмежувальні заходи: регламентація і ризики застосування. 2024. URL: https://pravo.org.ua/blogs/pro-sanktsiyi-yak-spetsialni-obmezhuvalni-zahodyreglamentatsiya-i-ryzyky-zastosuvannya/

Цивільне право України: підручник. 3-е вид., перероб. і доп. У 2 частинах / за ред. проф. Р. Б. Шишки. Ч. 1. Загальна. Київ : Видавництво Ліра-К, 2022. 796 с.

Окрема думка Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у провадженні № 11-сс/991/274/24 за апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.03.2024 року. URL: https://iplex.com.ua/

Ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 30 жовтня 2024 року у справі № 991/1152/24, провадження № 11-сс/991/682/24 // HACC decided. URL: https://hacc-decided.ti-ukraine.org/

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-21

Як цитувати

Сівков, С. В., & Задерейко, С. Ю. (2026). САНКЦІЇ ЯК ПУБЛІЧНО-ПРАВОВИЙ ІНСТРУМЕНТ ОБМЕЖЕННЯ МАЙНОВИХ ПРАВ. Київський часопис права, (2), 152–157. https://doi.org/10.32782/klj/2026.2.21

Номер

Розділ

АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО І ПРОЦЕС, ФІНАНСОВЕ ПРАВО, ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО