ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ЗАСАДНИЧИХ ПРИНЦИПІВ ДЕРЖАВНОЇ ЖИТЛОВОЇ ПОЛІТИКИ

Анотація

Розглядаються питання формування та застосування принципів, їх вплив на розвиток системи права. Досліджуються засадничі принципи державної житлової політики, система принципів житлового права, значення їх та застосування, перспективне законодавство на основі правових принципів та напрями державної житлової політики. Визначається, що проблема застосування принципів у житловому законодавстві багатоаспектна, розширюється від відносин у зв’язку із проживанням у жилих приміщеннях, виникають від права власності на житло до виселення мешканців без надання іншого житла. Констатується, що в умовах збільшення кількості нормативних актів актуальною є проблема класифікації правових принципів з метою ефективного їх застосування. Зокрема, Закон України «Про житловий фонд соціального призначення» побудований на соціальній системі принципів у житловій сфері, які не поширюються на приватно-правову сферу. Виявлено проблеми взаємодії приватних та публічних принципів впливає на здійснення прав фізичною особою прав на житло. Підтверджується, що розвиток нормативної бази України має спиратися на стандарти та принципи основних документів Європейського Союзу, що дасть змогу комплексно врегулювати весь комплекс відносин у житловій сфері. Доводиться, що формування сучасного житлового законодавства потребує визначення нової концепції з урахуванням особливостей поєднання приватно і публічно правових засобів правового впливу на житлові відносини. Намагання держави виробити нову державну житлову політику має спиратися на нову систему засадничих принципів у житловій сфері. Державна житлова політика має усунути нечіткість визначення принципів, що містяться у житловому законодавстві, подвійних тлумачень, колізій, або взагалі відсутності принципів, які б забезпечували гарантії здійснення житлових прав особи, пропонується визначення поняття «засадничий принцип» з метою збільшення засобів реалізації міжнародно визнаних житлових прав.