ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ПАУЗ У СУДОВІЙ ЕКСПЕРТИЗІ ГОЛОСУ ТА МОВЛЕННЯ

Анотація

У статті осмислено теоретичні погляди на категорію паузи в усному мовленні. Означено важливість пауз в аналізі голосу й усного мовлення у судових експертизах відео-, звукозапису. Встановлено, що характеристики пауз залежать від фонетико-артикуляційної, акустичної та психолінгвістичної природи. Аналіз пауз важливий у судових фоноскопічних експертизах, здійснених мовознавчими методами. З’ясовано, що спостереження за особливостями пауз у криміналістичній експертизі усного мовлення дозволяє розпізнавати індивіда за голосом і мовленням. Акустична природа пауз сприяє їхньому розрізненню на мовчазні, заповнені, гезитаційні паузи, а також паузи дихання і паузи, поява яких зумовлена синтаксично-граматичними вимогами усного мовлення. У представленій студії на основі наукових праць А. Багмут, Ф. Бацевича, Е. Звонік, Є. Кривокапіч, О. Кривнової, Н. Вербич та ін. з’ясовано, що паузи набувають не меншої важливості у мовленні, аніж слова, оскільки вони є невід’ємною частиною комунікативного акту, часто перебираючи на себе семантичне навантаження розмов. Встановлено, що вони роблять мовлення логічним, допомагають структурувати його, виділяти смислові частини. Особливу увагу у статті приділено теоретичному означенню пауз гезитації, або пауз вагання, сумніву, обдумування. Зазначено, що в експертизах звукозапису вони є маркерами ідентифікації особи за голосом і мовленням, оскільки виражають специфічні мовленнєві особливості. У процесі інтерпретації пауз гезитації враховано теоретичні підходи Г. Маклея, Ч. Осгуда, Дж. Мала та ін. Важливого значення в експертизах звукозапису набуває розрізнення мовчазних пауз, пауз тиші, тобто тих акустичних моментів беззвуччя, що можуть бути заповнені звуками дихання, зітхання, сопіння, кашляння, сміху або будь-якої іншої голосової активності, не виражаючи сумнівів, вагань, невпевненості у висловлюваннях, що зазвичай кваліфікуються в усному мовленні паузами гезитації. Разом із тим встановлено, що гезитаційні паузи не завжди є факторами вагання, а можуть виражати бажання мовця продовжувати тримати слово у процесі комунікації.